Фото ілюстративне
Зараз молода жінка вдома, а її немовлятко, яке прийшло на світ у 30 тижнів – у Рівному, в реанімаційному відділенні.

Багато прийшлося пережити за минулі тижні Юлії Н., але вона дуже вдячна усім медичним працівникам, які в ці складні часи були поруч із нею. Крім слів подяки жінка розповідає, як її з коронавірусом привезли в Дубно і що з нею тут відбувалося, розповідає Блог "Знай більше".

- Мене привезли зі Здолбунова у Дубно, бо всіх вагітних з короновірусом везуть у пологовий Дубно. Тож так я там опинилася. Привезли в тяжкому стані без кисневої маски. Я дихати не могла і ще й була відслойка плаценти. Житя йшло на хвилини, - із сумом згадує жінка та продовжує розповідати.

Лікарі швиденько мене оглянули в спеціальних захисних костюмах і повезли на кесеревий розтин, адже терміново було потрібно рятувати дитинку і мене. Моєму малятку вже тиждень не поступав кисень. Тож негайно мене прокесерили. Я бачила все, як у тумані. Дитинку швиденько забрали і я її навіть не встигла побачила. хоча розумію, що так було треба, щоб вона не заразилась короновірусом.

Далі привезли мене у палату. Біля мене постійно був лікар анастазіолог Ткачук, його помічник та акушерка Валентина і гінеколог Леся Михайлівна. Вони контролювали мій стан кожну хвилину та розраховували кожну таблетку і капельницю, як приймати погодинно. Цілий день зі мною було дві акушерки, а також приходила прибирати санітарочка.

Вдівали костюми захисні і перша зміна, це було з 08.00 год до 16 годин, далі заходила санітарка прибирала і була зі мною до 22-ої. Потім з 22-ої одівалася в захисний костюм акушерка і ночувала зі мною до ранку. І так всі чотири зміни акушерок і санітарок. Це дуже важко перебувати у захисному костюмі цілу ніч.

Мене дуже вразили їхнє ставлення та професіоналізм. Вони всі, як один, дуже привітні і підіймали мені настрій, адже розуміли, як мені важко та боляче. В пологовому усі дуже уважно контролювали мій стан, допомагали з грудьми, знімали набряк. І найголовніше - ніхто з них мене не боявся й не осуджував, що у мене ковід. Від цього ніхто не застрахований.

Всі дуже перейнялися моєю історією і переживали за мою доню, яка лежала в їхньому відділені і її лікували дитячі лікарі. Дівчинка народилася вагою 1500, оскільки є недоношена.

Також кожен день до мене приходив анастазіолог, терапевт А. Сало, який теж дуже уважний і хороший лікар. Також пригадую, як навіть на Великдень Леся Михайлівна Кузьминська і всі інші лікарі контролювали мій стан: телефонували кожну годину, контролювали чи випила я таблетку і чи прокапали мене.

- Одним словом у Дубенському пологовому будинку весь колектив і лікарі від Бога. Вони всі переживали і відносились до мене, як до своєї дитини. Вони готові до короновірусу в повному обсязі цього слова. Ці люди врятували мені життя і врятували мою крихітку. І я їм за це щиро вдячна, - говорить Юлія Н.

Читайте також: Хвора на COVID-19 рівненчанка народила здорову дитину