Створила її науковий співробітник національного заповідника "Поле Берестецької битви" Світлана Скруха. Жінка співає та пише вірші. Особливо про життя та страждання українців. Каже, це те, що найбільше болить.

Цей та багато інших віршів написала жителька Демидівського району, науковий співробітник національного заповідника "Поле Берестецької битви" - Світлана Скруха. Певна рядки вірша можуть зачепити за живе, а також чомусь навчити.

Мета достукатись до людського серця, аби людина щось почерпнула і щоб цей світ став добрішим.

Світлана "ловить" музу будь де. Інколи під час роботи вдома, інколи йдучи по вулиці. Рядки віршів відразу переносить у комп'ютер. Видала вже дві збірки. Каже, щоразу це як народження дитини.

Коли ти бачиш, що тебе сприймають...звичайно знову хочеться творити.

Працюючи у національному заповіднику "Поле Берестецької битви", жінка зізнається, така атмосфера наштовхує на роздуми. А старовинні речі на написання віршів.

Під час археологічний розкопок знайшли шкіряний гаманець, у якому був жіночий перстень, сплетений з тонких срібних дротиків.

Окрім віршів, Світлана Скруха любить співати. Написала колядку, яку нині виконує вся Україна. Полюбляє співати її і сама.

Жінка запевняє, її завжди підтримує родина у всіх починаннях. І це надзвичайно важливо. У планах написати прозовий твір, а також організувати творчий вечір. 

Дивіться також: як колись на Поліссі весну закликали?