Аптекарська - таку назву свого часу мала сучасна вулиця Симона Петлюри. В часи прийняття Україною Незалежності, першою в державі ця вулиця увічнила ім'я Головного отамана війська УНО.
До моменту зведення на вулиці перших будинків, тут пролягало русло річки Усті. Свідченням цього є круті повороти ближче до центру міста.
У ХІХ столітті вулиця стала елітним місцем, де проживали заможні містяни. Їхні будинки вражали своєю архітектурою.
Читайте також: Рівне історичне: мандрівка вулицею Шкільна
На цій вулиці була відкрита перша аптека, адже забудову на сучасній вулиці Симона Петлюри здійснювали відомі лікарі та підприємці.
До наших днів тут зберігся гарний будинок лікаря Гофмана, який збудували в 1926 році. У підвалі будинку працював рентген-кабінет. Також поруч із будівлею знаходився сад із алеями, де лікар полюбляв відпочивати зі своєю сім'єю. Зараз в приміщенні розташовані офіси.
Крім того, окрасою вулиці є Будинок вчених. Ошатна двоповерхова споруда була зведена в 1903 році й належала родині Вігдорович. Будинок, побудований архітектором Крижанівським, був яскравим зразком стилю раннього модерну з флорестичними мотивами. У різні часи тут розміщувалися військові, було управління освіти, бібліотека, музей, а також офісні приміщення.
В 1990 році будівлю занесли у список пам'яток архітектури місцевого значення. Нині тут Музей бурштину та музей Уласа Самчука.
Ще одним яскравим зразком житлових будинків в стилі раннього класицизму був дім лікаря Гайзенберга. Чоловік мав приватну практику з початку ХХ століття. У різні часи в приміщені розміщувалися державні установи.
Маленькою перлинкою давньої архітектури міста є будівля Обласної бібліотеки для дітей, який в минулому був у власності заможної крамарки Басі Каган. Будинок збудували в 1928 році в стилі раціоналістичного модерну за проектом архітектора Семена Сидорчука.
На початку ХХ століття вулицю збагатила споруда банківської установи, яка за всі часи свого існування не змінювала призначення.
Свого часу на вулиці знаходилася єврейська гімназія "Тарбут". Пізніше тут розташовувалися станція юних туристів, фотоклуб та спілка композиторів.
Центр культурного життя рівнян також розташовувався на цій вулиці. В першій половині ХХ століття театр Зафрана став місцем, з якого почалася історія офіційного міського стаціонарного театру. Його збудував місцевий магнат й меценат Лейба Зафран.
На сцені театру виступали відомі актори, проводилися головні міські урочистості, з'їзди громадських організацій та відбувалися зустрічі військових.
В 1939 році в приміщенні театру був Будинок Червоної Армії, а в роки Другої світової війни було зруйноване. На місці театру в 1950 році звели нову споруду, яка за часів Незалежності України стала Народним домом.
Сьогодні вулиця намагається підтримувати статус ділового центру міста. Тут знаходяться різні установи та приватні фірми.
Доповнюють вулицю монументи Симону Петлюрі та жертвам Чорнобильської катастрофи.
Будьте з нами: Telеgram Facebook Youtube Instagram Viber