СТВОРЕНИЙ (НЕ) БОГОМ
А як багато ви знаєте про штучний інтелект і його можливості? Окрім улюбленого голлівудського прийому про те, як планету Земля заполонили роботи, що вам спадає на думку? Насправді, ми часто навіть не підозрюємо, що впоратися із повсякденними клопотами нам допомагають саме програми зі штучним інтелектом. До того ж розробниками цих програм є не закордонні програмісти, а українські хлопці й дівчата, про працю яких, до речі, дуже позитивно відгукуються у світі.
Термін штучний інтелект уперше використав американський учений Джон Маккарті у 1956 році. Саме він спільно з кількома іншими американськими вченими і розробив перший штучний інтелект – програму для англійського комп'ютера Ferranti Mark 1, яка могла грати в шахи. Загалом штучний інтелект – це штучно розроблена система, яка має людські або близькі до людських інтелектуальні здібності. Термін ШІ часто вживають стосовно машинного навчання і штучних нейронних мереж. Нейромережі – це форма ШІ, реалізована через програмне забезпечення, яке симулює принципи обміну інформацією між нейронами в мозку людини.


Отож, знайомтеся! Є у Львові ІТ-компанія Abto Software, яка якраз і працює зі штучним інтелектом, зокрема з комп'ютерним зором.
Комп'ютерний зір – це певні методи, які дозволяють «навчити» комп'ютер розуміти зображення, наприклад, знаходити певні об'єкти, розрізняти обличчя, розуміти події, які відбуваються на відео.


У відділі, який займається R&D-напрямком, працює близько 40 людей, створили його 4 роки тому. Усі спеціалісти є експертами у Computer Vision та Artificial Intelligence та мають власні розробки для ритейл-індустрії. Перші замовлення за цим напрямком компанія почала отримувати ще 10 років тому.
Гасло компанії - "Де наука та технології працюють для тебе"
Abto Software – компанія, яка заснована у 2007 році. Зараз її власниками є 4 людей, які дають роботу понад 200 працівникам. До 2015 вони фокусувалися на аутсорсингу, згодом – на R&D-напрямку. Для голландської компанії, що займається горизонтальним бурінням, вони створили систему керуванням буром із можливістю автоматизації цього процесу. Зараз це перша й одна з найбільших компаній в Україні та Східній Європі, яка створює програми комп'ютерного зору.
ВОНИ ВСЕ БАЧАТЬ
Ні для кого не є дивиною дорожні камери, які стежать за порядком на шляхах і фіксують номери автомобілів-порушників. Така новація дала свій результат. Камери діють превентивно, адже на тих ділянках доріг, де вони є, водії стараються дотримуватися правил дорожнього руху. Ще одна їхня перевага – здатність швидко виявляти порушника . Окрім цього, у спірних моментах вони дають можливість бачити об'єктивну ситуацію, яка склалася на дорозі. Камери спостереження тепер встановлюють не тільки на автошляхах, але й у громадських місцях, на проспектах і вулицях. Але міські камери спостереження працюють постфактум, тобто якщо сталася крадіжка або бійка, які потрапили в поле зору камери, перебіг події можна переглянути. Можна буде навіть знайти зловмисника, але вже опісля. Камер, які фіксують відео, багато, і людина, яка стежить за ними, не одразу може виявити момент скоєння злочину, але це здатна зробити програма.

Роман Шпакович, R&D Department Manager, працює в Abto Software із 2010 року
Понад місяць команда Abto Software розробляла прототип, який дає змогу розпізнавати бійку і сигналізувати про неї. Взялися за роботу після того, як до компанії надійшла низка запитів. Керівник департаменту R&D Роман Шпакович розповідає, що складним був не процес створення програми, а збирання даних, необхідних для того, аби навчити штучний інтелект бачити в алгоритмі дій бійку. «Цей напрямок вимагає великої кількості якісних даних, адже щоб навчити систему штучного інтелекту вирішувати те чи те завдання, потрібно її натренувати, і це вимагає застосування великої кількості даних». Тобто аби написати таку програму, потрібно спершу відібрати купу відео, знайти різні варіації бійок і навчити програму бачити, що на одному відрізку зображення нічого не відбувається, а ось на іншому – сутичка. Часто дані, які використовують для навчання, відрізняються від реальної ситуації, тому програму постійно вдосконалюють. Така розробка дала б можливість підвищити рівень безпеки у у громадських місцях. Вона була
прототип розробляли
для американських шкіл, тривають перемовини із замовником для впровадження програми
б дуже корисною для поліції: комп'ютерний зір зміг би сигналізувати про бійку диспетчерам, а ті, своєю чергою, – патрульним, і порушників затримали б на гарячому. Звичайно, є свої нюанси, наприклад, технічна характеристика камер, з якими мала б працювати програма, рельєф території і кут огляду. Тому для широкого загалу застосовувати таку програму поки що не можна. Цей конкретний прототип розробляли для американських шкіл, а зараз тривають перемовини із замовником для впровадження програми в дію. Можливо, після запуску її використовуватимуть для масштабніших проєктів. Бійка, яку вчасно виявили і відреагували на неї, гарантує відсутність переломів чи забоїв в її учасників або ж більше – врятовані життя. Інша розробка львівських програмістів – це виявлення втоми у водіїв за кермом. Експертизу в Computer Vision компанії Abto Software помітили аж у Південній Кореї. Це великий замовник, мільярдна корпорація, для якої львів'яни розробляють програмне забезпечення для виявлення стану водія за кермом. Воно призначене для безпілотних автомобілів. Насправді є кілька рівнів автоматизації управління авто. Починаючи з третього рівня, автомобіль може переходити в режим автономного керування, але людина повинна постійно контролювати ситуацію на дорозі. Це заняття доволі нудне, адже водій безпосередньо не керує автомобілем, тому в таких пристроях обов'язковою є система контролю втомленості водія.

Після того, як система виявить, що водій втомився, вона сигналізуватиме про це або звуком, або вібрацією на кермі, чи просто зменшуватиме швидкість автомобіля. Така програма буде передбачена заводськими налаштуваннями транспортного засобу.
~
На цьому новинки команди Abto Software, які сприяють безпеці за кермом, на вулиці чи у громадському місці, не закінчуються. Нещодавно до львівських розробників звернулася Рада управління безпеки дорожнього руху однієї з країн Скандинавії. Вони захотіли автоматизувати аналіз руху на велодоріжках і виявляти велосипедистів без шоломів. «Ми розробили для них прототип, який опрацьовує відео з камер спостереження. На основі отриманих результатів можна підвищувати рівень безпеки на дорогах, адже ймовірність смерті під час аварії зменшується в 4 рази, якщо велосипедист у шоломі», – зазначає керівник команди Роман Шпакович. Виявляти велосипедистів без шоломів також допомагає нейронна мережа. Фактично програмісти знову «вчили» комп'ютер бачити велосипедистів у шоломах та без них і відповідно до заданого алгоритму повідомляти про такий випадок. Таке рішення також є прототипом, його поки що ніде не впроваджували, а от розробляли таку програму близько місяця.

Цей матеріал знімали ще до початку пандемії COVID-19, але вже тоді ця розробка команди, яка працює зі штучним інтелектом, була дуже актуальною. У сучасних людей час на вагу золота, тому не кожен може знайти у своєму щоденному графіку 3-4 години, аби потратити їх на шопінг, вільний час переважно присвячують сім'ї. Але, безперечно, взуття та одяг потрібні, і українці, як і решта населення планети, дедалі частіше купують онлайн. Часто доводиться стикатися з проблемою таких покупок, зокрема через некоректні розміри, адже як себе не вимірюй, інколи розмір одягу не збігається з вашими параметрами, і тоді такі покупки, по-перше, забирають ваш дорогоцінний час, а, по друге, не приносять задоволення. Розробка українців фактично полегшує життя, а онлайн-шопінг не псує вам нерви. Ми недаремно згадали про пандемію, адже ще довго відвідування громадських місць і великих торговельних центрів буде під питанням, а в Інтернеті можна швидко скупитися і не наражати себе на зайву небезпеку. Свою розробку автори назвали Body Measurement – визначення розмірів людини
Розробку автори назвали Body Measurement - визначення розмірів людини за фото
за фото. Роман Шпакович зізнається: точність цієї програми – 98%, якщо фото було зроблено якісно. «Ми розробляємо технологію, яка дозволяє міряти розміри тіла людини за допомогою мобільного телефона. Зробивши декілька фото (фронтальне і боком) і вказавши свій зріст, користувач отримує список основних розмірів свого тіла». І така програма буде корисна не тільки для Інтернет-магазинів, але й для фітнес-занять, адже вона чітко встановлює параметри людини і дає змогу тренерам коригувати фізичні навантаження.
КОМП'ЮТЕРНИЙ ЗІР ДЛЯ НЕЗРЯЧИХ
Віталій Коник,
Senior R&D Engineer, працює в Abto Software з 2012 року
У США команда нейробіологів і програмістів заявила, що штучному інтелекту можна вселити почуття власної «смертності». «Мета – з'ясувати умови, які потенційно дозволили б машинам піклуватися про те, що вони роблять або про що думають. За певних умов машини, які можуть реалізувати процес, схожий на гомеостаз, здатні також отримати джерело мотивації і нові засоби для оцінки поведінки на зразок почуттів живих організмів», – зазначено в роботі нейробіологів із Південно-Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, опублікованої в журналі Nature. І поки одні люди наділяють комп'ютери «душею», львівські програмісти змушують штучний інтелект працювати для полегшення побуту мільйонів, наприклад, намагаються створити програму, яка б допомогла незрячим бачити.
Над цим рішенням програмісти працюють уже давно і навіть створили прототип, звичайно, поки що з елементарними функціями, але й це вже прогрес. «Ми розробляємо переносну допоміжну систему для людей із вадами зору, яка дозволить незрячим людям розуміти оточення. Наразі ми вже розробили перший варіант системи, який уміє виявляти сходи перед людиною і видавати голосове попередження – казати, як далеко розміщені сходи, спрямовані вони вгору чи вниз, яка кількість сходинок. У майбутньому ця переносна система також буде вміти розпізнавати різноманітні види об'єктів, наприклад, двері, пішохідні переходи, автоматично прокладати маршрут, допомагати оминути всілякі перешкоди на шляху людини», – зазначає один із розробників цієї програми Віталій Коник.

Мінусом цієї програми, звичайно, є те, що мінікомп'ютер хоч і дійсно невеликий, але й не достатньо маленький. Як кажуть розробники, зараз його легко можна носити в наплічнику, але згодом вони планують вмістити такий портативний передавач і камеру, наприклад, у дужку окулярів. Хіба не фантастика? Така розробка дає змогу всім незрячим або людям із поганим зором нарешті вийти з вимушеної ізоляції. Такі камери допомагатимуть пересуватися, відвідувати громадські місця, ходити на роботу чи в кафе без супроводу.
«Цією системою дуже цікавляться медичні установи, адже в зоні ризику є як медичний персонал, так і пацієнти, особливо після складних операцій. Сповіщення про те, що хтось упав, у режимі реального часу надходить до відповідальної особи – охоронця, адміністратора установи чи чергового лікаря. Система може бути використана на виробництві, в лікарнях, удома, в будинках для людей похилого віку, а також у публічних місцях, у магазинах», – зазначає один із розробників програми Віталій Коник.
~
Система дозволяє швидко на багатогодинному відео знайти момент падіння
Є ще один цікавий приклад застосування програми. У Сполучених Штатах Америки існує проблема із фальсифікованими позовами до суду через отримання травм у супермаркетах. Люди вдають, що вони впали між торговими рядами і вимагають від організацій відшкодування. Система Abto Software дозволяє швидко знайти на багатогодинному відео момент «падіння» і надає відеодокази непричетності магазину до «нещасного випадку». До речі, це не єдине, що мало б зацікавити великі супермаркети. Львівські комп'ютерники розробили ще одну програмку, яка дозволяє зменшити черги на касі. Ні для кого не секрет, що компанії втрачають
багато грошей саме через черги. Тому у відділі, у якому працює Віталій Коник, вирішили розробити систему, яка пришвидшувала б процес сканування продуктів на касі. Принциповою відмінністю цього рішення від пропозицій конкурентів є те, що вона не змінює звичний для покупця процес закупівлі продуктів. Усе, що потрібно зробити магазину, – встановити камеру над касовою стрічкою в супермаркеті та під'єднати її до системи, що знає весь асортимент продукції магазину й може зрозуміти, який саме продукт бачить камера. Камера в поєднанні з комп'ютером виконуватимуть роль касира, але працюватимуть швидше та ефективніше. Звичайно, після цього розробників звинувачуватимуть у тому, що вони роботизують усі процеси, а людині просто не залишається місця для праці. Але з цим важко погодитись, адже нові обставини спонукають до нових викликів, а отже, повністю усунути й замінити людину неможливо. Просто робота стане іншою.
ЇХ ЗНАЮТЬ У СВІТІ
Юрій Капковський, Chief Sales and Marketing Officer, Co-Owner
Це може здатися прихованою рекламою, але так не є. В Україні є чимало геніїв, які винаходять програми, що полегшують чи покращують роботу людей, тож не гріх розповісти про них детальніше.
Команда Abto Software, а саме відділ комп'ютерного зору, є одним із найбільших у Східній Європі. Тема штучного інтелекту є досить цікавою та затребуваною на ринку, але фахівців у світі не так уже й багато, тому львів'яни часто співпрацюють зі своїми колегами в тих чи тих проєктах, наприклад, із програмістами з Харкова та Одеси. До речі, компанія Abto Software часто проводить для студентів та всіх охочих навчання щодо особливостей роботи зі штучним інтелектом, фактично сама собі «вирощує» працівників, адже на ринку праці таких мізерно мало. Більшість замовників – це іноземні компанії, а їхні запити зазвичай такі, що не вписуються в рамки українського законодавства.
Власники ІТ-компанії зізнаються: їх справді цікавить робота на внутрішньому ринку. Вони вважають себе патріотами, тому хочуть, щоб їхні розробки насамперед допомагали співгромадянам. Але український уряд та й українці мають звикнути, що такі рішення – задоволення не з дешевих.
Америці це прекрасно розуміють, тому для цих урядів виділити великі суми на програму, яка гарантуватиме безпеку в школах, не є проблемою. Фактично українці повинні врешті усвідомити, що безкоштовним буває лише сир у мишоловці, а хороша робота і якісне обслуговування потребує належної винагороди. Через це українські ІТ-компанії поки що майже не працюють на внутрішній ринок. На жаль. Але львівські програмісти переконані: це лише питання часу, адже світ стрімко змінюється, а разом із ним і люди.
Ірина Папірник
текст
Віталій Дорош
фото й відео
Софія Трощук
верстка