З одним з її кандидатів від 156 одномандатного виборчого округу Сергієм Литвиненко ми зустрілися для невеличкої розмови. Ми спитали, хто він такий, якій має досвід, що планує зробити, якщо стане народним обранцем, і чому взагалі погодився стати частиною “Зе! команди”? Сергій Литвиненко відверто відповів на всі ці питання.
- Сергію Анатолійовичу, чому вирішили балотуватися до ВРУ? Навіщо вам це?
- Рішення балотуватися до Верховної Ради мені допомогла прийняти донька Катерина. Колись вона сказала, що в Україні людині важко розвиватися. Я не був шокований, але саме тоді вирішив: зроблю все, щоб українці не мали бажання кидати домівки в пошуках кращої долі.
Наші діти мають бути впевненими в завтрашньому дні. А ми маємо створити умови, щоби люди, які роз’їхалися по світу, повернулися додому. “Хочу виїхати” ми повинні замінити на “Я повертаюся!”.
- Ви йдете до парламенту з партією “Слуга народу”. Чому саме з ними?
- Вони, як і я, хочуть змін не на словах, а на ділі. Я повністю розділяю програму партії, підтримую Президента Володимира Зеленського, оскільки сам є людиною дії. І, скажу відверто, з іншою політичною силою я б на вибори не пішов.
Сьогодні українцям не потрібні порожні обіцянки. Вони нарешті хочуть бачити біля керма фахівців, які не бояться, засукавши рукава, братися за важкі справи.
- Які саме?
- Перш за все, реформа влади. В Україні необхідно викорінити корупцію. Я не вірю, коли кажуть, що це неможливо - історія знає позитивні приклади. І починати слід з політиків, що відповідають за законодавчу базу, народних депутатів.
- А точніше?
- Наприклад, народному депутату не потрібна недоторканність, він - слуга народу, і відповідь за свої вчинки повинен тримати за всією суворістю закону, який один для всіх.
Влада - це механізм, за допомогою якого потрібно робити добрі справи. Тому, якщо люди таки довірять мені представляти їхні інтереси, вони зможуть бути зі мною в постійному контакті – моя приймальня буде працювати щоденно.
- Що особисто Ви зробите для 156 округу, коли станете народним депутатом?
- По-перше, необхідно вирішити проблему транспортних сполучень між населеними пунктами. Спробуйте, наприклад, проїхати в село Сівки чи Князівка - там просто немає дороги, і як бути людям? Сидіти і нікуди не їздити? Але що там села, якщо навіть в Сарнах немає нормальної дороги, і це при тому, що в державний бюджет закладаються кошти на ремонт доріг. Звідси запитання: куди йдуть ці кошти?
Другий момент: у нашому регіоні вирубується реліктовий ліс і контрабандою вивозиться з країни. Я завжди любив рівненські ліси, але зараз їх стає дедалі менше. Інколи навіть лякають ці лісові пустелі. Далеко ходити не треба, візьмемо для прикладу села Лінчин чи Михайлин. 10 років тому був ліс як на картинці, сьогодні туди страшно зайти. Що відбувається зараз – вздовж центральних доріг ліси не чіпають, і ніби все добре, але для нас, тих, хто знає ці ліси, все очевидно. Заходиш на 100 метрів вглиб, і бачиш пусті галявини. В густому, красивому, живому лісі цілі пустки вирубаних дерев.
Більше того, вони вирубують, а процес рекультивації не запускають, невже важко насаджувати нові дерева? Тому я буду наполягати на вирішенні цієї проблеми – ліс має бути збережений.
Далі - медицина. В Україні страхування життя і здоров'я поки що добровільний захід, але я вважаю, що це питання слід врегулювати на законодавчому рівні, як в розвинених країнах, і зробити обов'язковим. Щоб кожна людина знала, що коли захворіє, то не залишиться сам на сам в своїй біді, а отримує фінансову допомогу на лікування і якісні медикаменти.
В нас є велика проблема – в селах отримати якісну медичну допомогу неможливо, і ми це маємо змінити.
- Практично всі під час виборів обіцяють багато, а після перемоги забувають про своїх виборців. Як ви можете гарантувати, що у вашому випадку буде інакше?
- Час, коли кандидат купував округ, а потім забував про людей, пройшов. Треба постійно працювати з людьми, аби виборці могли напряму повідомити про проблеми на своєму окрузі та відслідковувати, як вони вирішуються, чи є результат.
Давайте об'єднаймося і спільними зусиллями змінимо систему! Так, мені подобаються цілі нової команди, але чи вдасться їх втілити в життя, залежить від нас.
