Вже сьогодні вночі українці відвідають богослужіння після чого священослужителі освятять пасхи.

Великдень як православне релігійне свято офіційно визнане з 1991 року.

Втім, ще не так давно люди потайки йшли до церкви, аби відвідати Божественну літургію з нагоди Воскресіння Господнього та освятити пасхальні кошики.

Як це було раніше, розповіла начальник відділу Державного архіву Рівне нської області Людмила Леонова.

Відомо, що з встановленням на Західній Україні радянської влади, було оголошено антирелігійну кампанію. Будь-які народні традиції, хоч якось пов’язані з християнством, оголошувались пережитками минулого, які слід відкидати і викорінювати.

Так, наприклад, на засіданні Президії Верховної Ради УРСР 13 січня 1983 року було прийнято заклик: «активніше протидіяти спробам ідеалізації застарілих звичаїв, всемірно розвивати нові радянські традиції та обряди…»

Серед засобів відлучення населення від відзначення Великодніх свят застосовувались читання лекцій, перегляд кінофільмів, проведення суботників та недільників, а часто навіть примусові виходи селян на роботу.

Окремо слід згадати заборони та санкції, які не дозволяли службовцям, сільській інтелігенції, учням шкіл брати участь у церковних ритуалах, безпосередньо пов’язаних зі святом.

Попри це, переважна більшість населення продовжувала дотримуватися основних великодніх звичаїв.

Люди випікали паски, фарбували яйця, поминали померлих.

Про те, як святкували у нас це велике свято свідчать документи офіційних органів влади, в т.ч. і Уповноваженого у справах релігії при Раді міністрів УРСР в Рівне нській області, апарат якого і був головним наглядачем та інформатором про події під час святкувань релігійних свят.

Читайте ще: коли святитимуть Великодні кошики у храмах Рівного (ГРАФІК БОГОСЛУЖІНЬ)

За свідченнями документів, в другій половині 1950-х, на початку 1960-х років на Пасху уповноважений обов’язково виїжджав машиною за маршрутом Рівне -Корець-Межиричі-Здолбунів-Рівне .

Першочергово перевірялось, які альтернативні культурні заходи було підготовлено для того, щоби відволікти від церкви, в першу чергу, молодь.

Після напруженої подорожі, десь о 5 годині ранку чиновник добирався до Рівного і фіксував ситуацію в місцевих церквах.

Тоді в місті ще діяли три церкви – Свято-Воскресенський собор (був зачинений з 1963 році та відновив роботу у 80-х роках XX ст.), кладовищенська Миколаївська церква на вул. Дубенська та Успенська церква на вул. Шевченка.

Храми відвідували від 700 до 1500 віруючих. Але найбільше рівнян відвідувало Рівне нський собор - після завершення служби перед освяченням пасок там нараховували від 6 до 7 тисяч людей.

Також приблизно рахували і кількість кошиків, які рядами стояли навколо собору – понад 4000.

В 1958 році до стандартного звіту про кількість присутніх на свято Пасхи було відзначено, що всі церкви на свято в середині були прикрашені штучними і живими квітами, хвойними гілками і в великій кількості церков з’явилася нова прикраса з гардинного гарного матеріалу у вигляді різних фіранок, штор на іконах малих і великих розмірів, чого раніше не було.

Для нагляду за участю громадян у великодніх святкуваннях радянська влада розробляла спеціальні плани заходів. Доходило і до оголошення недільних днів робочими.

Дуже слідкували за молоддю. В 1971 році уповноважений у справах релігії повідомляв:

«Всеношна служба в церквах проводиться з особливим підйомом, що дуже впливає на молодь. Молоді пари ходять біля церков цілу ніч, при чому це не тільки не засуджується батьками, а навпаки, заохочується. Так, в пасхальну ніч, в Дубенському Соборі о 12 ночі, перед початком пасхальної служби молоді з училищ і технікумів міста було до 30% загальної місткості собору».

В селі Новомильськ Здолбунівського району на пасхальне свято 27 учнів без батьків зібралось в церкві на хори і слухали церковні співи.

Спостерігачі повідомляли, що на пасхальні свята багато молоді зі шкіл, училищ, технікумів відвідували церкви і церковники використовували це в свої проповідях, заявляючи, що сьогодні молодь проявляє великий інтерес до церкви.

Велике занепокоєння викликав і той факт, що «почастішали випадки, коли віруючі бабусі ведуть своїх внуків на сповідь до церкви».

Будьте з нами: Telеgram Facebook Youtube Instagram Viber