Як ви собі уявляєте чоловіка, який займається ковальством? Він схожий на Кирила Кожум'яку чи байкера, одягнутого в шкіряний фартух?
Петро Кохановський немає нічого спільного ні з одним, і з іншим. Чоловіка можна назвати митцем, закоханим у свою професію.
Ще з дитинства пан Петро любив ковальство. Так склалося, що вся його чоловіча частина сім'ї - ковалі: і батько, і дід, і прадід. Чоловік змалку бачив кузню, в якій він залишався на весь день.
"З дитинства в мене побиті пальці, батькові молотки рознесені по всьому дворі. А от саме художню техніку я освоїв порівняно недавно, років 12 тому. Хоча, навіть тоді я не сприймав себе, як справжнього коваля. А от буквально 2 роки тому, коли дівчата з мого села запропонували виставити роботи в Рівне нський краєзнавчий музей - я зрозумів, що це моя професія", - говорить Петро Кохановський.
Саме ця виставка і стала поштовхом для чоловіка. Люди, які відвідали захід почали залишати позитивні коментарі щодо кованих скульптур. Тоді Петро і почав серйозно сприймати себе, як "художника".
Після цього він наважився на участь у фестивалі, про який мріяв 8 років.
"Часом навіть щось порадить, часом - допоможе"
Чоловік говорить, що його головна підтримка - це сім'я. Дочки, внуки та дружина навіть допомагають чоловіку. Двоє його внуків - найперші помічники у роботі. І у кожного - своя робота. Старший внук, якому 9 років - часто малює ескізи до робіт. А молодший, якому 4 рочки - допомагає саме в роботі. Знає де знаходяться інструменти. А в кузні проводить багато часу, як і сам Петро в дитинстві. Чоловік надіється, що в майбутньому внуки продовжать його професію.
"Не проблема зробити, проблема придумати"
Характер та сила волі потрібна в кожній професії. Втім найскладнішим у роботі коваля, Петро вважає саме задумка до майбутнього виробу. Говорить, що інколи бувають моменти, коли в голові сотні ескізів - і вибрати один дуже важко.
"Часом просто щось побачу: фотографію чи картину і відразу захочу зробити це з металу. Часом просять щось зробити, тут вже легше бо є задача. Але я люблю більше спонтанні роботи, і моя сім'я каже, що вони краще у мене виходять. Я не малюю ескізів, мені здається простіше робити відразу." , - розказує чоловік.
Свої роботи чоловік майже не зберігає вдома. Деякі - дарує друзям, родичам. Деякі зараз знаходяться закордоном.
***
Дуже часто, паралельно, створює декілька робіт. В його кузні багато заготовок: квіти, птахи і навіть образи людей. Деякі ж роботи займають місяць часу, не беручи до уваги скільки треба над нею подумати.
