Футбол, сильне явище, яке непідвладне часу, кордонам, зміні влади і навіть світовим війнам. Траплялись моменти, коли залишались не дограні чемпіонати чи не розіграні кубки. Але це не зупиняло саму гру. Так і у Рівному: з початком війни Німеччини проти СРСР залишився не розіграним кубок, але у футбол продовжували грати.

День 12 червня 1941 року назавжди вписаний в історію рівненського футболу. Це день, коли до Рівного вперше завітала команда київського «Динамо». Це був дебютний матч з 1939 року. Адже з 17 вересня, з дня окупації Радянським Союзом західної України і до 12 червня 1941 року до Рівного не приїжджала жодна з провідних команд. І ось за десять днів до нападу Німеччини на СРСР до нашого міста приїхали славетні «динамівці».


Під час своєрідного турне західними областями УРСР київське «Динамо» розгромило чимало команд. Так команда з міста Станіслава (нині Івано-Франківськ) поступилась столичним футболістам 12:3, а команда з Дрогобича – 9:0. І лише рівненські футболісти змогли вистояти, зігравши внічию 3:3 з київським «Динамо». Тоді честь нашого футболу (команди «Спартак» м.Рівне ) захищали: Міськов, Валек, Зофран, Аспіс, Герман, Винокур, Панченко, Кулій, Молчановський, Брикман (Ніконов). А голи у ворота киян забивали: Кулій, Молчановський та Панченко.


Цей матч вписав яскраву сторінку в історію рівненського футболу того періоду. А за десять днів (22 червня 1941 року) – почалась війна.


Нажаль подальша доля більшості гравців рівненського «Спартака» невідома. Ймовірно більшість з футболістів загинули під час війни. Єдиний гравець з команди тренера М.Горенштейна, про якого відомо і який проживав у Рівному, це Л.С. Молчановський.


Вже у вересні 1941 року у Рівному відновлюється команда «Горинь», яка грала ще в чемпіонатах Польщі 1936-1939 років. Перший свій матч відроджена команда провела 30 вересня у Здолбунові. Зігравши з місцевою командою з рахуноком 4:0 (2:0 після першого тайму). Тоді у рівненській команді зіграли: Міськов, Раже, Ярмак, Зданевич, Морозюк, Козуб, Іллюк, Демчук, Глинський, Філіпович та Сблій. Суддею матчу був рівненський арбітр – Мельничук.


Та «Горинь» була не єдиною місцевою командою. Передмістя Рівного, Басів Кут теж мало свою футбольну команду, яка називалась УСК «Хортиця». Відомий результат поєдинку між здолбунівським «Гартом» та басівкутською «Хортицею», який відбувся 5 жовтня. І закінчився з рахунком 7:4 на користь здолбунівчан.
Листаючи архівну підшивку часопису «Волинь» знаходимо ще ряд результатів інших матчів вже 1942 року. Так у липні футболісти Здолбунова перемогли рівнян з рахунком 4:1. Так само 6 вересня 1942 року, рівненська команда «Пошта» поступилась здолбунівському «Темпо» - 5:2. Рівне нська «Пошта» 17 вересня приймала ще одну команду зі здолбунова – «Залізничник». І знову перемогли здолбунівські футболісти з рахунком 0:4. Докладний звіт про той поєдинок знаходимо в газеті «Волинь» №72 від 17.09.1942 року. Де зазначається, що цю гру відвідало близько 1000 уболівальників. Що, як відзначає газета, є дуже малим, як на той час, показником.


P.S. Підготовлено за матеріалами з колекції дослідника рівненського футболу Віктора Свиридюка
 

Читайте також: 

Від колективу фізкультури до першої рівненської професійної футбольної команди