І чого тільки не було за цей вік. Пані Надія народилася за Польщі, жила за Радянського Союзу, пережила Другу світову війну, дочекалася Незалежності України.
Пригадує, в сім`ї їх було десятеро.
Та довгожителями стало двоє.
Нема при житті і багатьох її подруг. Та всі живуть - у спогадах, які виринають, коли всі домашні розійдуться по роботах і запанує тиша...
Чого тільки не переробили руки пані Надії за довге життя: і гектари буряків сапала у колгоспі, і санітаркою у ветлікарні працювала, і секретарем у сільській раді.
І вишивала, і шила. Якби Надія Карпюк працювала у наш час, то могла б стати дизайнеркою. Бо до її хати вишиковувалися по обновки.
Досі пам`ятає уривок матері із вистави "Тарас Бульба", яку грала в аматорському гуртку...
І пісень досі пам`ятає та наспівує...
Дивіться ще: знижка на освіту: рівняни мають право повернути кошти за навчання своїх дітей (ВІДЕО)
Та не всі пісні радісні, бо пам`ять про Другу світову не зітреш нічим. Пригадує вірш про загиблого солдата і його останні думки перед смертю.
Що означає втрачати дітей, Надія Кирилівна знає із власного досвіду...
Та на зміну думкам поганим завжди приходять хороші. Пані Надія розповідає - страви її славилися на всю округу.
Ще десять років тому Надія Кирилівна садила город. Та й зараз, хоч сили вже не ті, та не може пані Надія жити без руху - завжди знайде собі заняття.
Жити сто років - справа не з легких.
Бо, каже, проходить все, і це мине. Рецепт щасливого і довгого життя? Пані Надія сміється - ніколи над цим і не думала. Кожен сам обирає, як жити. Головне - аби з радістю.
Каже, часом і сама думає про це, бо ж пожила - дай Боже кожному. Але жене від себе такі думки геть, і молодим те ж радить. Насамперед порозумітися з собою треба - тоді і буде вам щастя.
Сім'я, діти і кохання - ось на чому світ тримається, каже бабуся Надія. При згадці про чоловіка - шаріється, мовляв - нащо журналістам знати, як її Віктор її любив. Натомість читає вірш польською.
А ще - молитви - і рятівниці, і порадниці. Їх Надія Кирилівна знає не менше, ніж пісень та віршів.
І головне - прожити життя так, щоб не соромно. Бо колись доведеться давати звіт вищим силам. Та насамперед - собі.
Будьте з нами: Telеgram Facebook Youtube Instagram Viber
