Новини Рівного. Відео on-line. Все про телекомпанію - Телеканал «Рівне 1»
33027 Україна, Рівне Данила Галицького, 19, оф.701
096-11-400-11 (0362) 63-55-23 0671592005 [email protected]
Нова українська школа: без парт, зате з новою методикою
Нова українська школа:
без парт, зате з новою методикою
Нова українська школа – нова реформа Міністерства освіти. Її основна мета – створити комфортні умови для навчання, аби діти хотіли йти до школи. 2017 року 100 загальноосвітніх закладів вже випробували на собі пілотний проект. Столичні освітяни відкоригували її та вже наступного року запровадили у всіх школах.
Що зміниться для вчителя?
Важливу роль у навчальному процесі відіграє вчитель. Педагоги проходили спеціальні тренінги. Їх навчали новим методам викладання шкільного матеріалу. Основна вимога для вчителів перших класів– це вміти застосувати здобуті навички у навчальному процесі.

Таким нововведенням були раді не всі педагоги, адже чимала кількість – люди старшого віку. А нова українська школа передбачає використання сучасних технологій.
Педагог повинен іти в ногу з часом. Вчитель виступає у ролі товариша, який розуміє та допомагає учню пізнати світ.

Педагог матиме більше свободи. Якщо раніше вчитель повинен виконувати програму, то зараз він може самостійно обирати методи навчання. Головне – досягти того результату, який передбачається Міністерством освіти України.

До того ж, нова реформа дозволяє вчителю проходити підвищення перекваліфікації у тому інституті, якому забажає. Раніше ж це було не так.
Що зміниться для учня?
Дітям не задають домашні завдання, вони не підносять руки, аби дати відповідь на запитання вчителя. Учні почуваються вільно. У будь-який момент, під час уроку, вони можуть встати і піти в куточок відпочинку.

До думки дітей прислухаються і не змушують робити що не будь чи заучувати матеріал.
Як проходитимуть уроки?

Кожен день розпочинається з того, що учні проводять ранкову розминку. Вони стають в коло та спілкуються, діляться настроєм, розповідають, що вони хочуть сьогодні дізнатися. Разом обговорюють, як можна підняти настрій. Таким чином діти згруповуються та вчаться співпереживати один одному, а також допомагати.

Кожен тиждень у першокласників – тематичний. Іншими словами, це коли діти вчать одну тему в межах усіх галузей. Тобто вони сприймають світ цілісно. На одному затяжні вони можуть розглядати і математику, і українську мову, і природничі науки. Діти пізнають знання на практиці, працюють у групах.

Яким має бути освітній простір?

Відповідно до реформи нової української школи, класи для першокласників повинні бути просторими. Також має бути куточок відпочинку. Там: м'які коврики, іграшки, книги та стільці або ж диван. Діти у будь-який момент можуть туди піти на погратися. Можуть це зробити, як і на уроці, так і на перерві.

Парти у дітей одномісні. Кожного уроку вчитель може їх переміщати.

Гострих кутиків у класі не повинно бути. Меблі всі зручні та відкритті. Книги та іграшки повинні бути зовні, а не ховатися за шафами.

Як реалізують освітню реформу в Рівному?
Загалом з державного бюджету на нову українську школу у Рівному надійшло майже 4,5 мільйони гривень. Таку ж суму надали із міської скарбниці. До першого класу пішло більше 3 тисяч дітей.
1 вересня без парт

Навчальний рік для першокласників розпочався за новою програмою, от тільки зі старими меблями. Тендер на закупівлю мобільних меблів не встигли провести у профільному управлінні. Згодом почали надходити меблі партіями.

Перша школа, що отримала довгоочікува-ні парти для малюків гімназія «Престиж».

Вони випередили всі інші освітні заклади через те, що мають власну бухгалтерію. Відповідно самостійно контролюють надходження коштів.

На закупівлю парт та інших необхідних матеріалів витратили 100 тисяч гривень. Вони забезпечили два перших класи усім необхідним.

Тим часом в інших школах, поки не має меблів, які передбачені новою українською реформою, самостійно
облаштовують освітній простір. До прикладу у загальноосвітній школі №26 вчителі перших класів разом з батьками своїх вчителів зробили куточок відпочинку для дітей, принесли іграшки, роздаткові матеріали. Замість мультимедійної дошки використовують комп'ютер. Кожного дня педагог роздруковує ілюстрації та інші дидактичні матеріали. Все для того, аби відповідати вимогам реформи. За батьківські кошти у перший клас купили проектор.
Якби у нас був би принтер, то було б набагато краще. Добре, що батьки йдуть на допомогу. Ми використовуємо на уроках чимало ілюстрацій та малюємо разом. Дітям це подобається,
— вчителька початкових класів загальноосвітньої школи №26 Надія Колоїз
До кінця вересня всі школи Рівного таки не отримали парти. Причин декілька: скасування тендерів, або ж виробник не міг справитися із масовими замовленнями. Через це і відбувалася затримка.

В жовтні загальноосвітні заклади № 16, 17, 25, а також навчально-виховний комплекс 12 отримали меблі для першокласників. Втім, їхній стан викликав обурення як і в адміністрації шкіл, так і в батьків. Вони не відповідали вимогам, які передбачені новою українською школою.
Так, справді до нас надійшли скарги, що меблі не такі, як потрібні. Працівники фірм, які їх робили призупинили поставку. Погодилися переробити,
— начальник управління освіти Рівненського міськвиконкому Василь Харковець
А от з технікою у вищезазначених загальноосвітніх закладах проблем не виникло. Тендер виграла київська фірма. У кожен перший клас завезли ламінатори та ноутбуки.
Епопея із надходженням потрібних меблів минула. У всіх школах першокласники навчаються за новими меблями та з новою технікою.
Навчальний процес
Перший місяць першокласники щодня мали по 4 уроки, згодом їхня кількість зросла до 6.

Навчальний процес відбувається в класах і на вулиці ( і це не тільки фізкультура).

На уроках діти граються, спілкуються між собою, та отримують нові знання. Відповідно до вимог реформи, учнів не оцінюють та не задають домашні завдання. Про успішність дитини вчителі повідомляють особисто батькам, також на батьківських зборах.
До прикладу, у загальноосвітній школі №11, вчителі перших класів завжди на зв'язку з батьками.

У 1-Д класі навчається 6-річний Максим Рожок. Його мама Єлизавета розповіла, що їхня вчителька щодня надсилає у спеціально-створений чат фотографії їхніх дітей під час уроків, а також розповідає, як пройшов день у їхніх дітей.

На батьківських зборах мамам і татам роздали роздруківки. Там характеристика та інформація про успішність їхніх дітей. З першокласниками працюють і психологи, аби вони легше адаптувалися для нового для них, навчального процесу.

«Минуло лише два місяці, відколи мій син пішов до першого класу. Спочатку я вагалася чи віддавати дитину так рано до школи. Багато читала про нову українську школу. Не хотіла, щоб на моїй дитині ставили експерименти. Однак, зараз я розумію, що програма за якою вчиться мій син – хороша. Для мене показник, це коли Максим щоранку не вередує, а йде із задоволенням
до школи. Постійно розповідає чого навчився і йде з усмішкою на уроки. Це класно», - розповіла Єлизавета Рожок.
Чи виправдає себе освітня реформа – побачимо. Поки що перших два місяці у Рівному відзначилися лише тим, що школи не були забезпечені всім необхідним чого потребує Нова українська школа.
Буковина випередила нову українську школу?
У 2018 році до першого класу на Буковині пішло трохи більше 12 тисяч першокласників, у самому ж обласному центрі – 3 тисячі 176 дітей. Це більше на 8 класів та 229 учнів, якщо порівнювати з 2017 роком.
На реалізацію реформи (закупівля меблів, техніки та навчання вчителів) на Буковині було передбачено 65 мільйонів.
З них 9 – на тренінги вчителів.
Така сума, на думку директора департаменту освіти Чернівецької ОДА Оксани Палійчук, не достатня. Втім, каже, що деякі школи в обласному центрі вже використовували одномісні парти. Це було ще до початку Нової української школи. Також у багатьох освітніх закладах є ноутбуки та мультимедійні дошки.

«Наші працівники департаменту проводили аудит, спілкувалися з освітянами. Ми розрахували, що на один клас потрібно 100-150 тисяч гривень. Це щоб забезпечити дітей: мобільними партами та необхідною технікою», - розповіла керівник департаменту освіти Чернівецької ОДА Оксана Палійчук.

До слова, за такі ж кошти у Рівненській гімназії «Престиж» купили все необхідне для нової української школи на два класи, а не на один, як на Буковині.
Зараз у Чернівцях освоїли усі гроші державної субвенції на нову українську школу. Це близько п'яти мільйонів гривень. За ці гроші закупили меблі, комп'ютерну техніку та дидактичні матеріали.Втім так само як і в Рівному меблі надходили і досі надходять із затримками.
Станом на 30 жовтня завезено 800 парт у навчальні заклади. Тобто, 40 % першокласників забезпечені ними. Повністю загальноосвітні заклади будуть забезпечені меблями 15-19 грудня. Таку інформацію повідомив керівник профільного управління.
В травні ми оголосили торги на закупівлю двох з половиною тисяч парт. Київський постачальник, який виграв ці торги відмовив нам. Це аргументував тим, що у нього нема таких парт, які відповідають необхідним технічним характеристикам. Тож постачальнику довелося сплатити штраф у розмірі – 100 тисяч гривень. Це велика сума. Після цього тендерний комітет міської ради визначило переможцем торгів другого переможця. Цього разу була Чернівецька фірма. Ціна була дорожча, але вони підтвердили, що зможуть зробити відповідно до діючих вимог,
— начальник управління освіти Чернівецької міської ради Сергій Мартинюк
Не тільки у Рівному та Чернівцях проблема із закупівлею парт та технічного обладнання для першачків. Така ситуація у всій Україні. Бо ж за гучними словами та бажанням якнайшвидше її реалізувати забули про основне – гроші, які потрібно вчасно виділити, щоб освітяни змогли забезпечити всіх необхідним дітей. Окрім того, обсяги поставки були такими великими, що за короткий термін реалізувати їх дуже важко. Втім, окрім недоліків є і позитив : дітям дають більше вільного простору, їх не змушують зазубрювати інформацію, а навпаки прищеплюють любов до школи та знань.

Перші результати освітньої реформи можна побачити тільки через рік. До цього докладають максимум зусиль педагоги, які повністю змінили методику викладання.

Матеріал виготовлено у рамках проекту "Реформи зблизька" за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: