Новини Рівного. Відео on-line. Все про телекомпанію - Телеканал «Рівне 1»
33027 Україна, Рівне Данила Галицького, 19, оф.701
096-11-400-11 (0362) 63-55-23 0671592005 [email protected]
Децентралізаційний марафон України: чи виграє той, хто стартував перший?
частина 1
Децентралізаційний марафон України
чи виграє той, хто стартував перший?
Чотири роки тому у словниковому запасі українців з'явилося нове словосполучення «об'єднана територіальна громада». Хтось дивувався такій диковині, а хтось оглянувся навколо й пірнув з головою в новий спосіб життя. За роки до першопрохідців інтерес не згас, а от послідовників у них щораз більше, щоправда серед сіл. Міста чомусь не квапляться розширятися за рахунок сусідів, бо ж мовляв, і гроші ділити доведеться. Але й села до міст йти бояться… Чому так – спробуємо розібратися на прикладі ОТГ Рівненської, Житомирської та Чернівецької областей.
Децентралізація — процес перерозподілу або диспергування функцій, повноважень, людей або речей від центрального управління.
Децентралізація влади включає як політичну так і адміністративну сторони. Реформа триває з 2014 року і вже має результати.
Житомирська область:
перші чи лідери?
Житомир став першим обласним центром в Україні, до якого приєдналося село. 27 вересня 2018 року на засіданні міської ради депутати прийняли рішення про добровільне приєднання територіальної громади села Вереси до територіальної громади міста Житомира. Рішення вступає в силу з 1 грудня 2018 року.

- На сьогоднішній день Житомир – не найбільше місто обласного значення в Україні. Але враховуючи близькість селищ навколо Житомира треба виходити за межі комфорту і своєї території і говорити про агломерації, бо міста вони теж ростуть, розширюються, розвиваються і територіальна замкнутість є недоліком, як для самих міст так і для навколишніх населених пунктів, - каже заступник міського голови Житомира Дмитро Ткачук.
Дмитро Ткачук
заступник міського голови Житомира
Рішення «Про добровільне приєднання територіальної громади села Вереси Житомирського району Житомирської області до територіальної громади міста Житомира» передбачає укласти Меморандум про добровільне об'єднання (приєднання) територіальної громади села Вереси Житомирського району Житомирської області до територіальної громади міста Житомира.
У Меморандумі серед пріоритетних завдань для Житомирської міської об'єднаної територіальної громади є:
збереження та покращення існуючої матеріально-технічної бази об'єктів соціально-культурного призначення, закладів освіти та медицини на території села Вереси;
будівництво та ремонт вулиць і доріг у селі Вереси у межах коштів передбачених на потреби села Вереси та субвенції з державного бюджету на розвиток інфраструктури;
будівництво та ремонт мереж вуличного освітлення у межах села Вереси у межах коштів передбачених на потреби села Вереси та субвенції з державного бюджету на розвиток інфраструктури;
розвиток мережі транспортного сполучення між містом Житомиром та селом Вереси тощо.



А 1 листопада відділ інформації та зв'язків з громадськістю Новоград-Волинської міськради повідомив, що в області створили вже другу об'єднану територіальну громаду на базі міста обласного значення.

Депутати на сесії підтримали рішення про добровільне приєднання територіальних громад сіл Майстрівської сільської ради до Новоград-Волинської міської об'єднаної територіальної громади. Тобто йдеться про приєднання до Новоград-Волинського сіл Майстрів, Маковиці та Майстрова Воля.

До слова:

Станом на листопад 2018 року на території Житомирської області утворена 51 об'єднана територіальна громада


Чернівецька область:
все ближче до завершення
Проектом перспективного плану формування територій громад Чернівецької області в межах усієї території, викладеним в новій редакції, передбачено утворити 47 ОТГ, з яких на цей час 33 є утвореними, але потребують укрупнення, решта 14 знаходяться на різних етапах формування.

Укрупнюються громади шляхом приєднання до себе додаткових сіл. Так, наприкінці жовтня до Кіцманської ОТГ доєднуються дві громади — Лашківська та Шипинська.

Василь Нявчук
Шипинецький сільський голова
- Сподіваюся, що у складі об'єднаної територіальної громади Шипинці матимуть ще більше можливостей та перспектив для розвитку та процвітання. Покладаюся на розуміння депутатів ОТГ щодо підтримки потреб нашого села, адже сільська рада вже за 9 місяців поточного року має перевиконання бюджету, тож ми, приєднуючись до Кіцманської ОТГ, також робимо свій внесок у бюджет. Кіцманська міська рада вирішила приєднати територіальні громади сіл Лашківка та Витилівка Лашківської сільської ради, села Шипинці Шипинецької сільської ради до Кіцманської міської ради об'єднаної територіальної з центром у місті Кіцмань.
Та й обласний центр не пасе задніх. Чернівці можуть стати ОТГ вже в січні 2019. У місті розпочала свою роботу комісія з вивчення питання добровільного приєднання територіальних громад Топорівської та Чорнівської сільських рад до
Чернівецької міської об'єднаної територіальної громади. Нагадаємо, за перспективним планом формування територій громад області Чернівецька громада об'єднає місто Чернівці, Горішні Шерівці, Задубрівку, Коровію, Чорнівку та Шубранець.
- Є перспектива виходу з 1 січня 2019 року на прямі міжбюджетні відносини з Державним бюджетом вже в статусі ОТГ на базі міста обласного значення - обласного центру. Якщо відповідні рішення будуть вчасно розглянуті і прийняті депутатським корпусом, то Чернівці можуть стати другим обласним центром України (першим вже є Житомир), на базі якого буде утворено ОТГ, – зазначає директор Чернівецького Центру розвитку місцевого самоврядування Тетяна Татарчук.

До слова:

Станом на листопад 2018 року на території Чернівецької області утворено 33 ОТГ (із них у 2018 році – 6), до складу яких увійшли 121 місцева рада та 178 населених пунктів.



Рівненська область:
впевнено, хоч і неспішно
Рівненська область також може похвалитися одним ОТГ на основі міста обласного значення. До Вараша, що у Володимирецькому районі, приєдналося село Заболоття. Цей процес, щоправда, має свою передісторію, бо тягнеться вже 15 років. А кілька останніх років місто отримує гроші за землі, яке село передало їм безоплатно ще у 2003 році. Передавало в обмін на приєднання, але сталося воно лише у жовтні 2018.
Тим часом Рівне утворювати навколо агломерацію не квапиться. Тож сільські ради, які від обласного центру відділяє хіба ширина дороги, вирішили іти далі своїм шляхом.

Людмила Хома
перший заступник Шпанівського сільського голови
- Було проведено по садибне опитування наших мешканців трьох населених пунктів – Бармаки, Малий та Великий Житин – наші люди не мали бажання приєднатися до Рівного, хоча Бармаки від обласного центру відділяє лише одна вулиця. І в травні минулого року ми прийняли рішення об'єднатися зі Шпанівською сільською радою. На сьогоднішній день наша ОТГ «обіймає» місто Рівне десь на дві третіх. Той процес приєднання села до міста не є дуже цікавий. Адже тільки в виконавчому комітеті обласного центру буде представництво сільської ради чи селищної ради без проведення виборів. Люди переживають, що будуть втрачати свої інтереси, через що, швидше за все, і підтримали об'єднання двох сільських рад, - зауважує перший заступник Шпанівського сільського голови Людмила Хома.

У процесі створення іще дві громади – Білокриницька та Корнинська. Тут кажуть – жодних пропозицій до об'єднання від міста не було. Про співпрацю – так, а от про об'єднання – ні.

- Відповідно до перспективного плану ми мали увійти в ОТГ з центром у Квасилові, стосовно цього було багато дебатів. Тож на сесії запропонували бути самостійною громадою або приєднуватися до Рівного. Поспілкувалися з населенням і вирішили створювати свою громаду разом із Тайкурською сільською радою. Таку ідею підтримали й на громадських обговореннях, - каже голова Корнинської сільської ради Роман Горбатюк-Василейко. - Місто Рівне офіційних пропозицій та листів не направляли до нашої сільської ради, стосовно об'єднання.
Роман Горбатюк-Василейко
голова Корнинської сільської ради
- Часто чуємо інсинуації деяких представників місцевого самоврядування сіл, які межують з Рівним, про те, що Рівне нібито не виявляє ніякої активності. Це повна неправда, тому що Рівне тричі не офіційному рівні підтверджувало свою готовність до об'єднання та співпраці, і буде продовжувати це робити, тому що ми чітко розуміємо: об'єднання як модель розвитку нашої території – це отримання певних переваг у масштабах Східної Європи. Ми розуміємо, що місто Рівне мусить розвиватися, ми хочемо, щоб Рівне стало багатим і комфортним містом, а зробити це можна лише у випадку економічного зростання. А це просто змушує з громадами, які також
це розуміють, шукати спільну модель роботи, - секретар Рівненської міської ради Сергій Паладійчук.

У місті створили комісію з децентралізації, яка й розробила звернення до сільських голів Рівненського району про договори про співпрацю. І хоч її ніхто не відкидає, офіційно документів поки не підписали – усе в процесі.

- На жаль, ми не побачили бажання у сільських голів приїхати і обговорити цю співпрацю. Деякі голови на це пішли, але більшість селищних голів, можливо в силу особистих міркувань, не хочуть об'єднуватися і давати своїм громадам
перспективу розвитку, - каже Сергій Паладійчук. – Місто Рівне робить все, аби відбулося приєднання. При чому саме об'єднання, а не приєднання. Адже ми чітко розуміємо, що деякі селищні ради достатньо великі, щоб говорити про приєднання, тому готові об'єднуватись, щоб говорити про спільний розвиток і спільну перспективу.

За словами секретаря міськради, є дві причини, чому Рівне поки що лишилося одне. Перша пов'язана із часом, який потрібен на проходження усіх етапів процесу об'єднання. З деякими сільськими радами нині розробляється так звана «дорожна карта» процесу, проте все гладко.
- Друга причина – це небажання деяких керівників до співпраці. Тому мова йде про комерціалізацію відносин міста та населених пунктів, які не хочуть об'єднуватися. Місто рано чи пізно змушене буде виставляти рахунки людям чи селищним радам за користування мережами, інфраструктурою міста – садочками, школами. І не тому, що є якісь суб'єктивні причини, це суто прагматично, так громада міста буде вимагати, щоб ресурси, які має місто, витрачалися, перш за все, на його мешканців. Якщо ми матимемо розвиток спільно з громадами, це будуть спільні ресурси. Тобто ми пропонуємо селищним радам, які межують з містом, наші ресурси для їхнього розвитку. Очевидно, що під час об'єднання у перший час саме села отримують підтримку від міста, бо ж місто готове надавати такі ресурси, аби громади відчули якийсь для себе позитив. Але в стратегії довготривалій – 20-30 років – безумовно спільний розвиток територій – це і привабливість для інвесторів, і оптимізація інфраструктури, і глобалізація ресурсів.

Сергій Паладійчук
секретар Рівненської міської ради
- Якщо місто зараз почне співпрацювати з тими громадами, з якими є попереднє бачення про об'єднання, то я думаю, що ті громади, які не приєдналися, самі будуть вимагати у своїх керівників цього, тому що це логічно, перспективно і корисно всім, - продовжує Сергій Паладійчук. - Якщо ми говоримо, наприклад, про Шпанівську ОТГ, яка перебуває зараз в ейфорії, особливо керівництво, від того, що вони об'єдналися, то через два-три роки, коли місто розробить і буде змушене запроваджувати механізми прагматичного обліку і компенсації за ті ресурси, які ОТГ використовує в місті, то я думаю, що мешканці самі будуть ініціаторами, щоб вже ОТГ працювала разом з містом.


До слова:

Станом на листопад 2018 року на території Рівненської області створено 34 об'єднані територіальних громади: 28 ОТГ в яких вже відбулися перші місцеві вибори раніше; 3 ОТГ в яких ЦВК призначила перші місцеві вибори на 23 грудня 2018 року; 1 ОТГ - Вараська міська об'єднана територіальна громада створена шляхом приєднання села Заболоття; 2 недавно створені ОТГ, які очікують на призначення перших місцевих виборів вже у 2019 році.

Таким чином, процес добровільного об'єднання територіальних громад поступово охоплює все більше громад регіону.

За словами радника з питань децентралізації Рівненського ЦРМС Михайла Шелепа, об'єднавчі процеси також тривають в громадах Березнівського, Володимирецького, Дубенського, Здолбунівського, Млинівського, Острозького, Рівненського районів. Однак спрогнозувати коли вони будуть завершені наразі складно, адже є різного роду перепони, які заважають створенню ОТГ.

Нагадаємо, що згідно діючого варіанту Перспективного плану формування територій громад Рівненської області передбачається створення 66 ОТГ. Однак, станом на сьогодні, вже ряд об'єднаних територіальних громад створено поза перспективним планом тож він потребує коригування.

Та от з добровільністю, схоже час «зав'язувати». Віце-прем'єр-міністр Геннадій Зубко заявив, що до 2020 року Україна має завершити процес об'єднання громад.

- Без цього закону ми не можемо далі рухатись. Без цього закону країна залишається в адміністративній системі, яка не дозволяє розбудовувати інфраструктуру, необхідну для якісного життя кожного українця. І тому, я звертаюсь до кожного лідера громади з проханням попрацювати
з місцевими депутатами і переконати їх в необхідності підтримки надважливого закону. За ним майбутнє України і розвиток громад. Вже створено 838 об'єднаних громад і ми ставимо собі завдання, разом з вами, до 2020 року завершити процес об'єднання, - зазначив Геннадій Зубко.

На місцях теж розуміють – добровільність річ тимчасова. Та й такий демократичний підхід до об'єднання навіть вважають дещо затягнувся:
~
- Є різні громади, деякі менш спроможні за інші. Але головне, що люди отримали можливість добровільного об'єднання, спробували взяти на себе і повноваження і відповідальність. Якщо не справляються голова громади, команда громади, якщо нема розвитку, то їх сама громада змусить приєднатися до когось сильнішого. Такі випадки були. Адже є помилки, справді, в об'єднанні, в управлінні громади. Це об'єктивні процеси.

Пройде рік, два, десять і буде укрупнення однозначно. Ми маємо певні бачення вже сьогодні, тож працюватимемо над тим у подальшому.

Василь Невмержицький
директор Житомирського центру розвитку місцевого самоврядування
~

Тетяна Татарчук
директорка Чернівецького центру розвитку місцевого самоврядування
- Ми закінчимо добровільний етап об'єднання громад. Так, січень 2020 року має розпочатися новим етапом, підготовка до адміністративного етапу об'єднання. 19 рік – це додаткові можливості для громад , щоб об'єднатися добровільно. Європейські країни також не об'єднувалися повністю добровільно. Є лідери, є аутсайдери. Тому не може існувати дві системи паралельно, маємо через це певне розбалансування, тому має прийти час адміністративного етапу. У нас лишається небагато часу для підготовки цього етапу. Мають бути прийняті остаточні плани розвитку громад. Ми не пасемо задніх у цьому процесі, адже згадуючи перший перспективний план, який був прийнятий у 2015 році, в якому передбачалося створення 35 громад., то зараз створені 33 громади. Вони не всі відповідали тому перспективному плану, але ми розуміємо, що ми досить далеко просунулися в добровільному етапі і не так багато лишилося об'єднати нових громад. Наступний етап – це процес укрупнення тих громад, які вже є. Доєднання територій до вже існуючих ОТГ. Не всі це розуміють. Є такі, які не хочуть брати на себе відповідальність, вони чекають 2020-го року, коли за них все вирішать. Але це втрата надходжень, можливостей, субвенцій, міжнародних грантових проектів. Ті, хто хотів об'єднатися, вони працюють. А ті, хто хоче лишитися осторонь – так і лишилися. Проте крім втрат для мешканців і територій, у можливостях ремонту доріг, а це тепер найболючіша проблема, така позиція нічого не несе.
~
- По перспективному плану у нас було спершу 45 громад, потім 56, і зараз вже 66. Ми маємо близько половини об'єднаних. Але оскільки процес добровільний, це можливо, і добре. Тобто люди самі визначають формат об'єднання, вони самі думають чи з районним центром об'єднуватись, чи з сусідньою сільською радою. Цей процес становлення упродовж кількох років відбудеться, громади пере форматуються, хто, можливо, менш спроможний зрозуміє, що він не потягне сам і приєднається до сильніших громад. Така у нас унікальна ситуація, що дали можливість самим громадам вибирати, - каже директор Рівненського центру розвитку місцевого самоврядування Руслан Сивий. - Якщо говорити про мінус, то я вважаю, що це процес дещо затягнувся. Тому що перехідний період не може тривати довго. Наприклад, ми маємо райони, де працює апарат і одночасно функціонують місцеві районна рада і адміністрація. Таку ношу непосильну і нести важко. Тож перехідний період варто завершувати.
Руслан Сивий
директор Рівненського центру розвитку місцевого самоврядування
Матеріал виготовлено у рамках проекту "Реформи зблизька" за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: