(*Подивіться на учнівський клас. Всі діти вчаться зовсім по-різному. Виявляється, успіх в навчанні у школі і навіть в інституті - майже на дві третини залежить від генів. Так кажуть вчені. Але чим можуть допомогти гени в навчанні?*)

Батьки впливають на успіх в засвоєнні знань не тільки методом «батога і пряника», а безпосередньо - тим генним набором, який вони передають своїм дітям. Як вчені про це дізналися і чому дослідження може допомогти в навчанні?

Як відбувалося дослідження?

Британські вчені вибрали 6000 пар близнюків і проаналізували їх оцінки від початкової школи до закінчення. Результати показали, що досягнення близнюків в навчанні були на диво стабільними. Ті, хто добре вчився в початковій школі, мали хороші результати і на іспитах для отримання сертифікату про завершення середньої освіти. Тут вчені і запідозрили, що виною всьому гени.

Справа в тому, що однояйцеві близнюки мають однаковий генетичний набір. Тоді як двійнята, так само як брати і сестри різного віку, ділять в середньому 50% генів. Вчені прийшли до висновку, що стабільність досягнень в навчанні майже на 70% пояснюється генетичними факторами і лише на 25% - навколишнім середовищем. Наприклад, виховання в одній родині і відвідин однієї школи. Решта 5% - іншими факторами, наприклад, вплив друзів або вчителів. Коли успішність у близнюків поліпшувалася або погіршувалася, це перш за все залежало від зовнішніх факторів. Наприклад, вони ходили в різні школи.

У чому допоможуть результати досліджень?

Результати цього дослідження дуже важливі, як для батьків, так і для вчителів. Вони свідчать про те, що певні проблеми в навчанні потрібно виявляти якомога раніше. Швидше за все вони будуть залишатися протягом усіх шкільних років. В майбутньому така оцінка генетичної схильності разом з прогнозуванням впливу зовнішнього середовища, наприклад, район проживання, особливості виховання в сім'ї та школі, допоможуть виявляти "проблемних" учнів в ранньому віці. А подолати потенційні труднощі в навчанні допоможуть індивідуальні навчальні програми. Вже при народженні ми могли б за допомогою ДНК-тестів виявляти дітей, які в майбутньому будуть мати проблеми з читанням, писанням, арифметикою, і допомагати їм на ранньому етапі подолати їх.