Квасоля дивує різноманітністю видів, різновидів, сортів. Одні сорти квасолі вирощують до зрілості зерна, лущать його й сушать, інші - до утворення лопаток із зеленим насінням, які використовують у їжу. Називається ця квасоля спаржевою, або овочевою. В овочевої квасолі набагато більше сортів, чим у зернової, причому більшість з них можна вирощувати на грядках без опор, вона дозріває набагато раніше, чим зернова, її можна сіяти в кілька строків і одержувати врожай лопаток усе літо. І в цьому її принадність.

ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ, РОСТУ Й РОЗВИТКУ

Переважна більшість вирощуваних сортів квасолі в Україні належить до виду квасоля звичайна (Phasoleus vulgaris L.). За будовою плодів сорти квасолі ділять на три групи: цукрові, напівцукрові й лущильні.

У цукрових, або спаржевих, сортів у стулках бобів не утворюється твердий пергаментний шар і грубі волокна судинних пучків. У фазі лопатки, тобто, коли боби недоспілі з насінням, що ще не сформувалося, вони ніжні, як молоді пагони спаржі, звідси й назва.

У плодах напівцукрових сортів слабкий пергаментний шар розвивається поступово. У фазу лопатки він ще відсутній, тому плоди цих сортів використовуються так само, як цукрові, але при найменшому переростанні вони втрачають споживчі якості.

У лущильної квасолі пергаментний шар у стулках бобів розвивається швидко, він грубий, насіння великих або середніх розмірів. Їх вживають як молодими соковитими, але, що досяглися свого максимального розміру, так і сухими, що повністю визріли, тобто як зернову квасолю. При дозріванні плоди напівцукрових і лущильних сортів не втрачають форму завдяки пергаментному шару в їхніх стулках. Їх легко розкрити й вилущити насіння. А навколоплідник цукрових сортів не має твердої основи, висихаючи, він притискається до насіння, і плід здобуває чоткоподібний вигляд. Стулки практично не розкриваються, а ламаються.

Стебло у кущових сортів прямостояче, низьке і міцне, у кучерявих - довга ліана (до 5 м), що потребує опори. Перша пара справжніх листків розміщається супротивно й має цільну листяну пластинку, наступне листя - трійчасте і розміщаються на стеблі по черзі. Квітконіжки у квасолі виходять із пазух листя, мають від 2 до 8 квіток, зібраних у кисті. Забарвлення віночків, як правило, пов'язане з забарвленням насіння. Найчастіше у сортів з білими квітками насіння світле, частіше біле, з рожевими - червоне або коричневе, з фіолетовими - темне, практично чорне. Маса 1000 дрібних насінин не перевищує 300 г, великих - більше 450 г.



посадка квасолі

Квасоля - найбільш теплолюбна культура з бобових. Мінімальна температура для вирощування квасолі 10-12°С, максимальна 37°С. Оптимальна температура росту (25-30°С) залежить від фази розвитку та інтенсивності освітлення. Квасоля чутлива до заморозку, при температурі -1°С рослини гинуть. Рослини квасолі вимоглива до світла, особливо в молодому віці. При вирощуванні квасолі на дачі на лопатку добре переносять слабке затінення й дають середній урожай. Тому квасолю можна вирощувати в ущільнених посівах.

Квасоля досить засухостійка. Вона може терпіти навіть тривалу посуху, але відповідно знижує продуктивність, тому що знижена вологість ґрунту під час цвітіння приводить до опадання квіток, а під час плодоносіння - до утворення недорозвинених деформованих бобів. Кращий урожай квасолі формується при помірній вологості повітря та підвищеній вологості ґрунту.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ КВАСОЛІ

Найчастіше квасолю вирощують у відкритому ґрунті прямим посівом у ґрунт. Для квасолі, як теплолюбної рослини, корисним є прогрівання насіння перед посадкою в ґрунт. Його можна провести на відкритому сонці протягом 5-7 днів, можна швидше (1-2 доби), але в більш теплому місці (при температурі 30-35°С). Якщо насіння тривалий час зберігалося в кімнатних умовах, де температура підтримується на рівні 20-25 °С, то воно вже достатньо прогрілося.



посадка квасолі

Насіння квасолі швидко проростає, однак для набрякання його товстих сім'ядоль потрібно багато вологи (100-120% від маси насіння). Недолік вологи може затримати проростання. Чим довше велике насіння перебуває у ґрунті, тим більше у нього ризик бути з'їденим тамтешніми мешканцями. Передпосівне ж намочування протягом 1-2 діб прискорює появу сходів і скорочує строк вирощування квасолі. При намочуванні насіння потрібно пам'ятати, що шар води над ним має бути мінімальним, щоб зародок, що прокинувся, не страждав від недоліку кисню.

КОРИСНА ПОРАДА

Кілька разів міняйте воду або періодично витягайте насіння з неї для провітрювання. Бажано одночасно з намочуванням збагатити насіння мікроелементами. Квасоля найбільше потребує бору, молібдену та марганцю.

Пізній посів у добре прогріту землю найкраще проводити пророслим насінням. Сходи від насіння, що проклюнулося, з'являються на 3-й день.

ҐРУНТ

Квасоля погано росте на засоленому або кислому ґрунті. Хоча вона й не дуже вимоглива до родючості, особливо кущова, але для гарантії високого врожаю перед посівом бажано внести суміш мінеральних добрив: 20-30 г суперфосфату, стільки ж калійної солі, 15-20 г аміачної селітри на 1 м2. Під кучеряву квасолю, яка вегетує значно довше, чим кущова, крім мінеральних добрив навесні вносять перегній або перепрілий компост - 6-10 кг/м2.

Джерело