Сміттєвий колапс – не за горами. А за горою. Тією, що на рівненському сміттєзвалищі. А вона незабаром може перетворитися ще й на вулкан – діючий, з якого сміттєва «лава» – через вінця поллється. І що робити., й куди подіти – ніхто не знає. Ні заступник начальника управління житлово-комунального господарства м. Рівне . Бо ж тільки припущення робить з цього приводу.
Ні у Держспоживслужбі Рівного. Тут тільки констатують жахливу реальність – на рівненському полігоні твердих побутових відходів залишилося місця – як у зайця хвоста – 5 відсотків. Та начальник цього ж відомства схильний при таких цифрах зберігати оптимізм. Мовляв, місця ще вдосталь, часу – багато. До 2018-го… "Ці 5 відсотків - це десь діяльність на три роки. В межах об'ємів, які вивозиться щорічно на наш полігон," - каже Сергій Грабовський, начальник відділу держнагляду за дотриманням санітарного законодавства м. Рівне .
Та, як виявляється, про проблему ще сім років тому знали, та от нічого конкретно так і не зроблено для її вирішення. І хтозна, чи й зроблять тепер, коли може екологічна катастрофа – не згірше львівської виникнути.
Ще в 2010-му році в програмі було закладено, що в 2009-му році він мав припинити своє існування. Але з року в рік, на протязі кожних п'яти років поновлюється санітарний паспорт полігона. І останній термін паспорта полігона виходить в 2018-му році.
, каже Ірина Бондарчук, головний спеціаліст відділу держнагляду за дотриманням санітарного законодавства м. Рівне І, каже в свою чергу начальник відділу Держнагляду за дотриманням санітарного законодавства Сергій Грабовський, й після 2018-го це можуть зробити. Тільки от з 1 січня 2018 року вступає в силу стаття 32 пункт «і» Закону України «Про відходи». І ця стаття забороняє захоронення не перероблених відходів. Тобто тих, що одразу зі сміттєвих баків – і на сміттєзвалища. Здавалося б, для Рівного – це не проблема. Бо майже у притул біля полігону – сміттєпереробний завод, який працює ось уже 4 роки. Інше питання – як працює... Якщо у всьому цивілізованому світі це відбувається так….
То у Рівному, в одному з небагатьох міст України, де є сміттєпереробний завод, він радше схожий…на те ж сміттєзвалище, але з можливістю не вручну, а механізовано сортувати непотріб. Директор заводу Микола Горбачук каже, на місці тупцюють, бо в українських і, зокрема, рівненських широтах, «зелений» тариф не працює. А нема його – нема й інвестицій. Бо то, каже, речі взаємозалежні. А в результаті і діла нема, чи то пак – енергії, яку можна виробити зі сміття. «Зелений» тариф – це в два рази дорожча електроенергія. А коли нема «зеленого» тарифу, виробництво електроенергії цього палива в невеликій кількості може бути збитковим. Це ризик. Якшо є «зелений» тариф – це була б гарантія. Шо воно не буде збитковим. Тому що навіть якщо ми візьмем інвестиції і не зможем їх віддати, ви розумієте, до чого це може привести." Микола Горбачук каже, паливом, виробленим на сміттєвому заводі, можна було б опалювати школи, дитсадочки чи навіть багатоповерхівки. Та для цього потрібно здійснити заміну котлів. "З палива цього можна робити гранулу з допомогою деревини і цю гранулу спалювати у цих спеціальних котельнях. Але для цього треба спеціальні котли, тому що у звичайних котлах буде виділятися діоксин і це буде шкодити довкіллю." А поки ж на Рівне нщині цього в проекті нема, всю енергію, яку виробляють, продають Здолбунівському цементному заводу. Горбачук каже – це крапля в морі. Можуть набагато більше. Виявляється, сміття для цього на Рівне нщині замало - "якщо його переробити, не вистачає навіть, щоб задовольнити здолбунівський цементний завод". Та може сміття так мало, бо його не вивозять? Чи не щомісяця мешканці Рівного скаржаться на переповнені баки, які не вивозять по декілька тижнів. У свою чергу директор сміттєпереробного заводу і за сумісництвом – керівник сміттєвивізного підприємства «Санком Рівне » Микола Горбачук каже, то все – технічні несправності. Але й після кількох місяців керівництва пана Горбачука ситуація не надто поліпшилась. Навіть якщо й уявити, що колись завод запрацює на повну потужність, і сміття йому вистачатиме, і технічних несправностей не буде і, як наслідок – сміттєві баки рівнян по швах не тріщатимуть від переповнень, безвідходної переробки не вийде. Хоч рівненський сміттєпереробний завод здатний полегшити ношу полігону (звісно, якщо запрацює на повну потужність), та от коефіцієнт корисної дії – далекий від того, якого досягають у світі. Бо і сміття сортувати рівняни до пуття не навчилися, та й не все сміття на переробку годиться. Тим часом на рівненському полігоні твердих побутових відходів дегазацію планують проводити (ліквідація вибухонебезпечного газу, який утворюється під товщею сміття у результаті хімічних реакцій – прим. авт.). Вона має на 50 відсотків поліпшити пожежну безпеку на полігоні. Крім цього, інвестори планують видобувати біогаз, а місту натомість – оренду сплачувати. За словами директора КАТП-1728 Ростислава Кралюка, цей процес мав початися ще до Дня Незалежності України. Урочисте відкриття біогазової станції відбулось на початку вересня: "Пробурили 26 свердловин... трансформатори поставили, відвідні засоби. Враховуючи, що дегазації сьогодні немає в Луцьку, Тернополі, і в Хмельницьку теж немає, тільки в Житомирі, то ми - найближчі". Та проблеми зі сміттям у Рівному це – не вирішує. Як і того, куди його подіти після 2018 року. Ще більше часу і ресурсу знадобиться, аби «законсервувати» нинішнє сміттєзвалище, коли воно остаточно «дихне на ладан». Та от землі, яка під ним, такими заходами не врятувати. А тим часом головний спеціаліст відділу Держнагляду за дотриманням санітарного законодавства м. Рівне підраховує, скільки ще всякого непотребу може уміститися на рівненський сміттєвий полігон.
І це «чуть-чуть» - 287 тонн. До прикладу, у Вінниці, яка населення має на 122 тисячі більше, ніж у Рівному, щодоби звозять на місцевий сміттєвий полігон 250 тонн сміття. І це трохи менше тої кількості, яку у Рівному хочуть розтягнути на три роки.
