Мама, бабуся, тітка - ще зовсім недавно немовля було виключно їхньою "задачею". Батько гордо ніс звання "Годувальника сім'ї". У Європі та США словосполучення чоловічий декрет ні в кого не викликає здивування. і роблять вони це абсолютно добровільно. В Україні така практика також існує і навіть закон дозволяє. В чому перевага такої "новинки" для нашої країни - читайте далі.
Українське законодавство, до речі, теж цілком адаптоване під реалії сучасного суспільства і надає можливість обирати, кому з двох батьків бути в декреті з малюком. Більше того, згідно з законом йти у відпустку по догляду за дитиною може не тільки мама або тато, але й інші родичі.
Тати можуть перебувати в офіційному декреті до досягнення дитиною 3-х річного віку. Часто зустрічаються схеми 1,5:1,5 - коли батьки порівну ділять між собою відпустку. Зазвичай першу частину бере матуся, поки вигодовує малечу грудьми, іншу - батько. Звичайно, це майже ідеальний варіант аби і матуся не "випадала" із соціуму, не втрачала навичок у роботі та зв'язків. Та поки тата не надто охоче зважуються на цей крок. Причин чимало: застарілі стереотипи, побоювання глузування з боку знайомих, надто менша заробітна платня у дружини та ін.
Варто, однозначно! З психологічної сторони дитині важливо отримувати однакову увагу від обох батьків - це формує у неї тісний емоційний зв'язок та світосприйняття про рівноправність жінок та чоловіків. Але повноцінне спілкування відбувається, коли тато йде добровільно у декретну відпустку. Не з примусу, від безвиході чи ін., а коли татусь дійсно розуміє, що соціалізація мами не менш важлива, аніж його власна, що бути із дитиною не дивина, а світова норма. Багатьом татусям варто пам'ятати - ніжність, турбота та прояви любові не лише мамині привілеї, а і його також! Чимало татів припускаються помилки, що ніжність не чоловіча справа. Насправді - це ваш із дитиною зв'язок та її підтримка.
Не менш важлива складова успішного "татусевого" декрету. Вірніше - мамині переживання, чи не буде вона просто спостерігачем, віддаленою від дитини особою. Та якщо мама щедра на увагу та любов до дитини, коли вона повертається додому - загрози віддалитися від дитини немає. Емоційний холод - набагато страшніший, аніж фізична відсутність мами вдома.
До слова, за результатами опитування компанії “GfK”, 80% татів похилого віку шкодують про те, що в молодості приділили своїм дітям недостатньо часу і уваги. Ось так, на жаль. Деякі хотіли б змінити своє ставлення до стереотипного питання - тата в декреті.
Як пише у своїй книзі журналіст, письменник, тато в декреті Антон Чапай: "Тут важливо не говорити, а показувати власним прикладом. Коли діти бачать, що тато також може помити підлогу чи посуд, приготувати щось смачненьке – це краще, ніж розказувати про щось."
Чути та слухати власну дитину, бути із нею рівноправним партнером, дивитися на неї/нього, як на рівноправного партнера. І не опускати рук - і у мам, і у татусів бувають проблеми, вони із чимось не справляються або ж не можуть освоїти. Від статі це аж ніяк не залежить. Головне вірити один в одного, в спільну справу та бути єдиним цілим - тоді сім'я повноцінна, єдина та емоційно єдина. Не дивлячись хто в декретній відпустці.
