Зокрема, більше 130-ти міських сімей, де є двоє людей з обмеженими можливостями і один із них лежачий або пересувається на візку, вперше отримають одноразову допомогу в сумі півтисячі гривень. Утім, майбутнє подібних міських програм нині під питанням. З державного на місцевий бюджет може лягти тягар утримання центрів соціального обслуговування.

Таку розкіш собі може дозволити звичайна рівненська пенсіонерка. Кіра Василівна вже кілька років постійна клієнтка територіального центру обслуговування пенсіонерів. Та й аромотерапію у звичайній поліклініці навряд чи знайдеш. Утім, більшість клієнтів центру соціального обслуговування сюди навідуються нечасто. Декому ходити важко, а дехто не ходить і зовсім. Все може змінитися вже з 1-го липня. Ще наприкінці минулого року урядовці ухвалили нове типове положення про центри соцобслуговування, за яким увесь фінансовий тягар утримання центрів (а для Рівного це близько 5,5 мільйонів гривень на рік) ляже на плечі місцевих бюджетів. До того ж для більшості категорій, які нині отримують безкоштовну допомогу, послуги стануть платними, а отже - недосяжними. Часу небагато. Введення постанови у дію відкладали вже кілька разів, останній термін - до 1 липня. Але надія на те, що її скасують зовсім - є, запевняють місцеві чиновники і обіцяють не покладати рук в ім'я соціальної справедливості.