Ілля Махінько родом із Київщини, у 44-ому звільняв від нацистів Рівне . Рядовим піхотинцем дійшов до Європи. Війна для Іллі Давидовича закінчилася за 4 дні до Перемоги, 5-го травня 1945-го його тяжко поранило у Карлових Варах. Нині ветеран живе у Рівному, має дітей та онуків і мріє, щоб їм жилося у мирі і достатку. Собі ж бажає хіба що здоров'я.
Тільки здоров’я найбільше бракує Катерині Пахомовій. Вже у 44-ому в рідній Білорусі їй довелося служити льотчиком-розвідником. Навчитися літати змусила війна. Катерина Іванівна бездоганно орієнтувалася на місцевості, де народилася і виросла. Сьогодні Батьківщину згадує зі слізьми.
Здоров’я і підтримки – це те, чого найбільше потребують ветерани, про гроші згадують вкрай рідко – ділиться рівнянин Олександр Остріков. Він та ще кілька друзів взялися допомогти цим немолодим і нерідко самотнім людям, яким завдячують своїм життям. Грішми, продуктами, зрештою, просто добрим словом. Каже, ідея виникла зовсім випадково – на застіллі традиційно лаяли владу, а тоді вирішили зробити щось самотужки.
У списку хлопців – три з половиною десятки ветеранів, які мешкають у Рівному. У кількох 9-го травня ще й День народження. Тож друзі сподіваються влаштувати їм справжнє свято.
