Майя Рибчинчук, член ГО "Всеукраїнська спілка родин учасників АТО", наголосила на тому, що часто сім’ї солдатів мають проблеми, пов’язані з медициною – лікування та реабілітація бійця.
Однією з найпоширеніших проблем є те, що учасник АТО, який пройшов курс реабілітації терміном у 30 діб, мусить повернутися у штаб, щоб взяти нове направлення на продовження лікування. Таким чином бійці витрачають власні кошти та час. На запитання, чи можливо робити ці направлення віддалено та пересилати факсом чи поштою, заступник командира Рівне нського військового госпіталю Іван Підопригора відповів коротко: "Їздити кожні 30 днів вони просто мусять, адже так правильно юридично".
Ще однією важливою проблемою є недостатня інформованість. На цьому наголосила Оксана Муравська, адвокат, юрист ГП УСГПЛ в м. Рівне з питань АТО: "Найбільша проблема в тому, що звертаються надто пізно. Освіту треба їм дати юридичну, щоб мали уявлення про те, що відбувається. Звільнили людину з полону – він не знає, що робити далі. Вони не знають, як допомогти собі юридично, яким чином можна себе захистити".
А спеціаліст громадського сектору по роботі з особливим складом та зв’язків з громадськістю Рівне нського ОМВК Людмила Петрик говорить, що бійцям АТО не варто вирішувати свої проблеми поодинці. "Справа в тому, що більшість вирішують свої проблеми за власної ініціативи. Їм потрібно обійти тисяча і один кабінет, щоб щось вирішити, щоб дізнатися, на які пільги вони мають право, а на які не мають. І, власне, стоїть питання, чому вони мають самі це вирішувати? Вони повинні звертатися до конкретної особи, щоб не та людина, яка є учасником бойових дій ходила по кабінетах. Потрібно, щоб ми виходили і чекали її, а не учасник АТО чекав під кабінетами. Дзвінки постійно переадресовують, постійно тисячі телефонів. Потрібно зібрати як найбільше інформації і довести її до толку. І цим повинні займатися відповідні люди".
