Зазвичай, коли чуєш про касирів, згадується їхнє завчене - "Доброго дня. Карту на знижку. Пакет потрібен? Ваша решта. Дякуємо за покупку. До побачення", - і так щодня, щогодини... Виникає враження, що більше нічого для цієї роботи знати не потрібно. Та що ж можуть розповісти самі касири про свою професію?

А. [дівчина попросила не називати свого імені] працює касиром у рівненському супермаркеті трохи більше року. Втім, і за цей час встигла оцінити переваги та недоліки своєї професії:

- Не скажу, що робота мені дуже подобається, але працювати можна. Як і в кожній професії тут є свої плюси та мінуси. Подобається в роботі те, що відбувається постійне спілкування з покупцями. Кожен, хто приходить несе якийсь життєвий досвід. Ти посміхаєшся і тобі посміхаються. Хоча й різні люди бувають, і не завжди всі ситуації можна вирішити посмішкою, але загалом…

- Що тобі подобається і не подобається в роботі касира?

- Взагалі мене ця професія навчила контролювати свої емоції. Буває таке, що покупець, який приходить чимось незадоволений. Відповідно, він може не зовсім адекватно поводитися і говорити та звинувачувати в усьому касира. Касиру зіпсовано настрій, але він має з посмішкою обслуговувати наступного покупця...

Також подобається, що касир виконує лише свої обов’язки, тобто пробиває товар і розраховує покупців. Я знаю, що в деяких супермаркетах на касира покладається ще ряд інших обов’язків, які не відносяться до його. Ще один плюс – це те що в супермаркеті хороший колектив… Мінусом у моїй роботі є «плаваючий» графік. А також трохи важко, що 12-ти годинний робочий день. Коли багато людей, то в кінці робочого дня дуже важко сконцентрувати увагу. А в роботі касира увага - це головне.

- Чи траплялись якісь особливі, цікаві випадки на роботі?

- Цікаво те, точніше не зовсім цікаво, коли люди з самого ранку приходять з великими купюрами розраховуватися за покупку. Наприклад, супермаркет працює з 8 год. О 8.05 приходить людина розрахуватися за покупку, бере пляшку мінеральної води, булку хліба і 2 якихось булочки. Сума покупки становить приблизно біля 30 грн. Покупець виймає з гаманця купюру в 500 грн і дає касиру, щоб розрахуватися. Питання: де касир має взяти решту покупцю, якщо в нього в касі всього 300 грн. "розмєнки" (сума, яку видають касиру дрібними грішми, щоб давати решту). Добре, що є покупці, які розуміють і шукають менші гроші. Але є такі, які влаштовують конфлікти типу "дєвушка, це ваші проблеми! Давайте мені здачу!", або "Я куди прийшов(ла) - в супермаркет чи куди?", або можуть звучати погрози на зразок "Ви взагалі хочете тут працювати?" і т.п.

Я звичайно розумію, що покупець завжди правий, і по суті це проблема адміністрації супермаркету звідки взяти гроші, але люди,будьте взаємоввічливі. Ви підете,а касиру з самого ранку зіпсовано настрій і йому ще цілий день попереду працювати.

- Зважаючи на такі труднощі, чи не виникало бажання змінити професію чи місце роботи?

- Були,але не все так просто. Змінити роботу... Всюди потрібні люди з досвідом роботи, а йти продавцем чи касиром в інший магазин чи супермаркет, то я краще вже тут залишусь. Бо це виходить - ти міняєш на таке саме.

- Завершимо розмову на позитивному. Що хотіла б сказати/побажати нашим рівненським покупцям?

- Хочеться побажати всім добра і позитиву у житті. Розумію, що нинішні ціни, м’яко кажучи, примушують бажати кращого, але люди, які нас оточують не винні в цьому. Посміхайтеся частіше…