Під час Революції Гідності юний демидівчанин був одним з найактивніших учасників Майдану, працював у групі парамедиків "Пекельна бочка", тричі його зараховували до списку смертників. Коли ж розпочалася війна на Сході, навіть не роздумуючи записався до лав Нацгвардії.
Небайдужість та ініціативність завжди були основними рисами характеру Романа, зауважують його наставники.
В Демидівському училищі Роман навчався кондитерській справі. Міг годинами на кухні "чаклувати" над якоюсь стравою, кажуть рідні.
Веселий та жвавий Роман щодня намагався приємно радувати маму і бабусю, завжди намагався бути міцним плечем підтримки для них.
Про щедрі сюрпризи від онука Романчика згадує і його улюблена бабуся.
Прагненням допомогти іншим Роман відзначався і на війні. У свій 21 рік він консультував та вчив снайперів набагато старших за себе.
Юний нацгвардієць Роман Зубчук загинув разом з ще одинадцятьма військовими побратимами у січні - в страшній аварії під Артемівськом. Однак точних обставин загибелі хлопця рідні досі не знають.
А доки військове керівництво розбирається з цією справою, мама щодня зазирає до шафи, де зібрані усі речі єдиного сина. Окрім військової форми, тут ціла колекція чоловічих вишиваних сорочок. Роман обожнював національний одяг і вважав за честь носити українську вишиванку. Адже тоді, казав він, Україна завжди біля серця...
