Новини Рівного. Відео on-line. Все про телекомпанію - Телеканал «Рівне 1»
33027 Україна, Рівне Данила Галицького, 19, оф.701
096-11-400-11 (0362) 63-55-23 0671592005 [email protected]

"Час Литвина" на дорогах Рівного і халявна котлета для депутата

Багатьом рівнянам вечір п'ятниці запам'ятався незручностями на дорогах: непрацюючі світлофори, регулювальники на перехрестях, зміни в русі "маршруток"... Хтось дивувався, хтось обурювався, а "обізнані" лише знизували плечима: знову приїхав черговий "високий гість". Цього разу - голова Верховної Ради Володимир Литвин. Не в Литвині, звісно, проблема. А в тому, що в нас традиційно є "рівніші" перед законом, і це вже мало кого дивує або хвилює.

...Ось скажіть: ну які важливі справи поспішав вулицями Рівного вирішувати спікер Литвин у п'ятницю ввечері? Що це за справи такі, заради яких пересічним громадянам створюються незручності в пересуванні? Що, корона б впала зі спікера та його свити, якби рухались вулицями зі звичайною швидкістю, час від часу зупиняючись у невеличких пробках? Тільки б краще роздивились довколишнє життя! А то через вікна дорогих позашляховиків видно його, думаю, поганенько.

Хто заважав Президенту Ющенку та його команді за п'ять років змінити цей ганебний порядок, коли через приїзд чергового високопосадовця щоразу мусять потерпати звичайні водії та пасажири? Ніхто. Було б тільки бажання. Судячи з того, що рівняни побачили на вулицях міста у п'ятницю ввечері - бажання, припускаю, і не було. Напевно, нікому з них навіть і в голову не приходило, що щось у цій сфері давно можна і варто змінити. А навіщо? Тож, напевно, приємно відчувати себе "рівнішими за інших".

А якщо це не так - то чого ж не змінили? Тільки цирк з "розгоном" ДАІ вистачило духу влаштувати?..

...Пригадуєте перші дні, перші місяці президентства Ющенка? Як ми чекали: ну коли ж, нарешті, почнеться? Щось нове, щось справжнє, щось прогресивне? Коли покарають фальсифікаторів виборів? (Не до в'язниці кинуть, а принаймні моральну оцінку тим ганебним фактам дадуть - аби далі руки не свербіли). Коли чиновники "спустяться на землю"? Коли роздержавлять пресу і телебачення, поставивши всіх у рівні умови? Коли перестануть купувати собі "Мерседеси" за наші гроші? Коли публічно, перед телекамерами, почнуть карати хабарників - аби іншим неповадно було? Коли перестануть рости, неначе гриби після дощу, котеджі чиновників з мізерними зарплатами? Коли засукають рукави і почнуть працювати, а не роздавати ордени і звання, які взагалі можна було б спокійно відмінити - і земля не перевернулася б. Коли відмінять нудні урочисті збори, нікому не потрібні вітання з численними святами, "покладання квітів" для "галочки"? Коли на високі посади братимуть за відкритим конкурсом, а не за квотою партії чи родинно-бізнесовими стосунками? Коли в коридори адміністрацій і відомств прийде молодь - скоріше, не за паспортом, а за духом, чи, якщо хочете, - за совістю? Коли, коли?..

Заспокоювали себе: ну, потрібен час, аби сформувати вертикаль. Ну, старі кадри заважають, ще не всіх казнокрадів розігнали. Ну, ще там щось на заваді стає... Але з часом ставало дедалі очевидніше: виконувати обіцяне і не збирались. "Бандитам - тюрми" і "Закон один для всіх" - це були лише гасла. З допомогою яких просто дещо змінився контингент тих, хто є рівнішим перед законом.

Причому тут Президент Ющенко? Просто автор цих рядків чомусь вірить у роль особистості в історії. І переконаний, що репутація будь-якої організації, фірми - залежить здебільшого від її першої особи. Коли в керівника є воля до змін - тоді й господарство "крутиться". Була б воля, було б бажання. Тому що, попри все, глава держави в нас - Президент. І якщо вже він, найголовніший серед нас, не в змозі навести порядок - тоді, напевно, і ніхто не в змозі. Хіба що... інший Президент. Сильніший. Той, хто має бажання і готовий до цього.

Веду до того, що всі ВОНИ, як мені видається, - однакові. Всі. Не уявляю собі жодного з кандидатів у Президенти, який після свого обрання запровадить єдиний для всіх порядок проїзду вулицями українських міст. І стоятиме на перехрестях і в пробках нарівні з пересічними водіями. І команду свою змусить до того самого. І покарає соратника, якому стрельне в голову похизуватись "крутизною" на дорозі.

Ви скажете: у керівників - термінові справи, їм немає коли чекати в пробках. Не смішіть. Для термінових справ є мобільний телефон і купа помічників. Це по-перше. А, по-друге, і це головне - є певний ліміт часу, в який можна вкласти певну кількість справ. Якщо я - пересічна людина, яка стоїть у пробці - я вкладаю в свій ліміт часу, умовно кажучи, кількість справ N. На більше - немає часу, чисто фізично. То чого тоді хтось інший, тільки через те, що він є спікером чи Президентом, повинен мати змогу втиснути в той самий ліміт часу кількість справ N+1? Тільки тому, що він Президент або спікер? Ну і що? На дорозі він - такий самий громадянин, як і я. Зрештою, будь-який чиновник - це всього лише менеджер, якого найняв народ, тобто ми з вами, для вирішення наших проблем. Як казали за радянських часів, "слуга народу".

То якого, вибачте, біса, "господарі" повинні поважно щоразу завмирати в очікуванні, поки повз них проносяться кортежі "слуг"? Чи не забагто дозволяють собі "слуги"?

Щось хочете сказати про "міркування безпеки", з огляду на які має відбуватись весь цей бардак на дорогах? ("Та кому вони треба!.." - так і чую іронічний голос читача). Скажу делікатніше: ну не смішіть.

Вам смішно від написаного вище? (Знову так і чую іронічний голос читача: "Знайшов дурних!.. Вони ж для того і пнуться в ту владу, щоби чхати на закон і почуватися перед нами недоступними небожителями").

Вам, може, й смішно. А мені - сумно. Від того, що чим більше пізнаю політиків - тим міцнішає впевненість: ВСІ ВОНИ ОДНАКОВІ. Або майже всі. Винятки - лише підтверджують правило.

...А починається все - з малого. Ну хоча б із обідів, які за наші гроші дозволяють собі деякі депутати Рівненської міської ради завдяки відповідному рядку в міському бюджеті - на харчування депутатів під час сесій. (Справедливості заради скажу, що дехто обідає за власний кошт, хоча фінансування в бюджеті передбачене). Бачте, немає в депутата 20 гривень на комплексний обід. Якщо такий бідний - нема чого йти у владу. А якщо маєш 20 гривень - то май совість відмовитись від обіду за наші гроші. Здавалося б, очевидна справа: закон - один для всіх. Я плачу за свій обід - і ти, депутат, плати. А на ділі...

Буде дуже цікаво прослідкувати, як це питання вирішуватиметься під час розгляду міського бюджету на 2010 рік. І якими словами пояснюватимуть окремі обранці потребу орієнтовно раз на місяць їсти борщ і котлету за кошт платників податків міста Рівного. І чи вистачить політичної волі в міського голови Володимира Хомка наполягти на тому, що депутатські обіди - це зайва розкіш. Хоча б - на фоні того, чим годують хворих у лікарнях.

Чи ж міський голова "вмиє руки", щоб не сваритися з впливовими депутатськими фракціями, і віддасть питання "на відкуп" більшості, а потім скаже - я був проти, але депутати вирішили так?..

З таких дрібниць і складається наше уявлення про владу. Про те, що всі ВОНИ - однакові. Або... таки не всі? 

Знову згадав про роль особистості в історії. Хтось бере на себе непопулярні рішення - а хтось воліє залишитись "хорошим для всіх". Хто з них залишається в історії - питання риторичне.  

Ось тільки чи думають ВОНИ про історію - проносячись під звуки сирен нашими вулицями чи жуючи "халявну" котлету?..

 

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: