Розмноження і вирощування топінамбура
Рослина хоч і невибаглива до ґрунту і клімату, але потрібно враховувати те, що якщо ґрунт важкий, то він не має бути надмірно вологим. Розмножити топінамбур можна бульбами або насінням. Хоча останній спосіб не поширений, із-за тривалого зростання. Тому розглянемо розмноження топінамбура бульбами.
Бульби висаджують у ґрунт пізньої осені, а можна і навесні. Для посадки краще використовувати бульби, які викопані весною. Відразу ж після посадки, потрібно насипати перегній в ґрунт. Сходи з’являються рано, тому до змикання рядків потрібно зробити розпушування між рядами. Рослина добре переносить підгортання. При надмірному зростанні в гору, застосовують підвязування стебел (дивимося фото). Топінамбуру не страшні бур’яни, він може зростати при сухому повітрі і може вижити при короткочасному затопленні від дощів.
Для вирощування топінамбура підходять будь-які ґрунти, за винятком солончакових і перезволожених. Якщо літо видалося посушливим, то для отримання хорошого врожаю його поливають регулярно і рясно. На одному місці рослина росте близько сорока років. Викопують бульби восени, але найчастіше в більшій кількості залишають їх у ґрунті (там вони краще зберігаються).
Коли настануть легкі заморозки потрібно зрізати частину надземної частини рослин, приблизно на 15 сантиметрів від землі (на фото). Топінамбур виносить морози близько 40 градусів нижче нуля. Зберігають топінамбур в підвалі, також можна в холодильнику на нижніх полицях.
Корисні властивості топінамбура
По своєму унікальному хімічному складу топінамбур є дивною лікарською рослиною. У топінамбурі міститься пектин, інсулін, мінеральні речовини, ферменти і вітаміни різних груп.
Топінамбур знижує тонус судин при гіпертонії і збільшує гемоглобін. Також його застосовують при жовчному утворенні. Він так само має здатність знижувати кількість холестерину в крові. Топінамбур використовують в якості засобу, який допомагає позбутися від каменів у сечовому міхурі. Ще поширене використання для виведення токсинів і радіоактивних речовин. Топінамбур зв’язує солі важких металів в організмі, цьому він зобов’язаний своїм хімічним складом.
Застосування топінамбура
Народна медицина здавна застосовує топінамбур при відкладенні солей, головному болі, запорах, радикуліті, коліках у кишечнику і цукровому діабеті. Свіжий сік рослини допомагає знизити кислотність шлункового соку. З топінамбура готують тісто, яке застосовують при опіках, псоріазі і подагрі. Листя топінамбура допомагають при остеохондрозі, артриті і після перенесення травм опорно-рухового апарату. Людям з атеросклерозом судин нижніх кінцівок рекомендують застосовувати ванни з топінамбура.
Бульби топінамбура при діабеті, безсонні. Для цього беруть 150 грамів свіжих бульб рослини, миють їх і їдять по три рази на день. Свіжі бульби топінамбура ще і застосовують при виразці шлунку, гастриті, безсонні, тромбофлебіті і запорах.
Порошок з бульб топінамбура. Беруть бульби рослини і подрібнюють їх в порошок. Далі беруть дві столові ложки порошку і заливають двома склянками окропу. Залишають для охолодження. Приймають по 200 мілілітрів кожен день, за 15-ть хвилин до їжі при лейкозі, анемії і інших хворобах.
Настій топінамбура. Для його приготування беремо одну столову ложку трави топінамбура і заливаємо трьома склянками окропу. Залишаємо на 10-12 годин настоюватися. Приймаємо настій в процідженому вигляді по сто мілілітрів тричі на день, до їжі. Показанням до застосування цього настою є простудні захворювання, хвороби шлунку та інші.
Ванна з топінамбура. Взявши 10-15 листків рослини заливаємо їх трьох літрах окропу. Залишаємо на півгодини настоятися. Процідивши через марлю, виливаємо відвар у ванну. Приймати ванну можна не більше ніж 15 хвилин. Курс лікування такими ваннами складає 7-8 прийомів.
Протипоказання топінамбура. Головне – потрібно враховувати індивідуальну непереносимість. Людям, у яких є схильність до метеоризму краще не застосовувати топінамбур, так як у нього є здатність підсилювати газоутворення в кишечнику. Однак, як і вживання інших рослин, треба знати міру і не приймати топінамбур в зайвих кількостях.
Джерело: Сам собі агроном
