18 вересня президія Верховної Ради узаконила цей стяг на території України. Його дозволили використовувати у протокольних заходах до прийняття Конституції. На той час ще не встановили співвідношення сторін полотнища. Утім, на місцях на рішення столичної влади не очікували. Роком раніше Рівне одне з перших в Україні підняло синьо-жовтий стяг — прапор держави, якої тоді ще не існувало.

Синьо-жовтий стяг як державний символ в Україні затверджували не раз і не двічі. У сучасному вигляді Верховна Рада узаконила його взимку 92-го. Утім, дискусії про кольори українського прапора та порядок їх розміщення не вщухають донині. Оскаржувати їх бралися навіть дослідники сакральних символів та знавці фен-шуй. Та останнє слово все-таки не за ними.

Всі кольори історично виправдані, розміщення теж відповідає законам геральдики. Але головне - Верховна Рада затвердила, отже таким він і має бути.

Рівне синьо-жовтий стяг підняло одним із перших в Україні. Жодних вимог до розмірів полотнища і ширини смуг тоді не було - пошили як знали.

Прапор над міськвиконкомом провисів близько року, а потому, вигорілий і обвітрений, перебрався до краєзнавчого музею. Нині він - пам'ятка історії.

Утім, перший у Рівному станціонарний жовто-блакитний прапор підняли без дозволу влади і зовсім не на офіційній будівлі, а на щоглі біля Будинку одягу.

Це було 9 березня 1990 року, у День народження Тараса Шевченка і 150-ту річницю виходу з друку першого "Кобзаря". Тоді прапор України називали ще жовто-блакитним, а не синьо-жовтим, як нині, і охороняли його - не влада, а від влади.