Серед овочевих культур капуста займає одне з провідних місць як за площами вирощування, так і споживанням її населенням. Тому важливо знати, як боротися зі шкідниками, аби восени зібрати достойний урожай.

Капустяна попелиця протягом року дає багато поколінь. Першу половину літа розмножується на диких хрестоцвітих. Коли вони грубішають, переходить на капусту, оселяючись на її зовнішніх листках. Згодом вони скручуються, капуста утворює малу головку або зовсім її не утворює. Пошкоджені попелицею капустяні рослини і бур'яни треба знищувати. Для обприскування застосовують анабазин-сульфат (10—15 г на 10 л води +40 —50 г мила), гексахлоран, піретрум, тютюновий настій, який одержують, настоюючи протягом доби 500—600 г махрового пилу у 10 л води, розчин мила (250—300 г на 10 л води). Перші поодинокі колонії попелиці можна знищити, обтираючи листя одним із вказаних розчинів.

Капустяна муха — один з найнебезпечніших шкідників капусти, а також редиски і редьки. Личинки живіть на корені, об'їдаючи його зовні часто вгризаються в середину кореня. Рослини з пошкодженим корінням гинуть. Самка відкладає яйця (до 150штук) на прикореневі частину або на землю біля кореневої шийки. Через тиждень з'являються личинки які зразу вгризаються в корінь. Для боротьби з цим шкідником слід посипати під рослинами тютюновим пилом навпіл із гашеним вапном або 5 %-ним анабадустом.

Капустяна совка дає два покоління на рік. За своє життя самка відкладає до півтора тисячі яєць. Тижнів 1,5—2 виводяться гусениці які вигризають м'якуш листка. Живуть три тижні. Капустяна совка може розмножуватися на багатьох рослинах, бур'янах. Для знищення гусені рослини обприскують 0,5 %-ним розчином натрій- флуоріду, 0,7 %-ним натрій-флюосиліциду, паризькою зеленню міцністю 0,15 %, 4 %-ним барій-хлоридом або обпилюють кальцій-арсенатом. Можна обприскувати анабазин- чи нікотин- сульфатом або піретрумом.

Хрестоцвіті блішки нападають на капусту, редиску зразу після посадки та появи сходів. Це жучки з яйцеподібним чи видовжено-овальним тілом до 3—3,5 мм завдовжки. Зимують дорослі блішки у верхньому шарі грунту під рослинними рештками та опалим листям на городах та чагарниках. із місць зимівлі виходять у квітні. Спочатку живляться сходами бур'янів, пізніше переходять на овочеві хрестоцвіті культури. Жуки дуже активні в жарку сонячну погоду, згризають листки молодих рослин. У кінці червня — першій половині липня з'являються жуки нового покоління, які живляться пізньою капустою та іншими рослинами. Велике значення у знешкодженні блішок мають агротехнічні заходи: глибока оранка або перекопування грунту, під час яких гинуть жуки, що залишилися на зиму в верхньому шарі грунту, своєчасне садіння добре розвиненої розсади, систематичне знищення бур'янів. Доступний і простий спосіб — обпилення порошком піретруму (200 г) у суміші з попелом (400 г); добрі результати дає обприскування хлорофосом (20 г на 10 л води).

Капустяна міль. Це невеликий бурувато-коричневий метелик з вузькими крилами. Задні крила сірі, облямовані довгими виїмками. Гусениці завдовжки близько 12 мм, веретеноподібні, дуже рухливі, жовтувато-зелені. Гусениці ви­дають м'якуш листка, не зачіпаючи шкірки з верхнього боку. Внаслідок цього утворюються численні напівпрозорі округлі плями («віконця»). У боротьбі з цим шкідником допомагає обприскування хлорофосом (20— 30 г на 10 л води), карбофосом (30—40 г на 10 л води). Для захнсгу капусти від листогризучих гусениць можна використовувати відвари рослин, які містять речовини, що знищують шкідників (полин, гострий перець, бадилля картоплі і помідорів).

Капустяний білан. Метелики кремувато-білі з чорними плямами на крилах, літають вдень Пошкоджують хрестоцвіті культури. Самки відкладають на нижній бік листків яскраво-жовті видовжені пляшкоподібні яйця, розміщуючи їх купкам- по 25—150 штук в кожній. Гусениці завдовжки 40 мм сіро-зелені, з поперечними рядками темно-бурих плям жовтими бічними смужками та численими щетинками з волосками на тілі. Живуть невеликими групами. Протягом року розвивають З—4 покоління. Заходи боротьби такі, як при капустяній молі.