Володимир Антонович народився на Хмельниччині, проте більшу частину свого життя прожив у селі Зоря Рівне нського району. Саме там з 1958 року він очолював агропідприємство "Зоря".
В його золоту пору навіть мешканці обласного центру вважали за щастя потрапити на роботу в господарство Плютинського. Володимира Антоновича поважали скрізь. Йому навіть пропонували стати міністром сільського господарства. Та він відмовився переїздити до столиці, адже давно полюбив Рівне нщину.
Влітку обожнював збирати врожай, а взимку - ходити на полювання. Більше півстоліття свого життя Володимир Антонович присвятив сільському господарству. Весь час він будував, створював та примножував. І був готовий тисячу разів повторити класичну фразу Павки Корчагіна “про недаремно прожиті роки”.
Ще за життя Володимир Плютинський став заслуженим працівником сільського господарства УРСР, почесним академіком Української академії аграрних наук, двічі Героєм Соціалістичної праці.
У понеділок, 14 вересня, Володимира Плютинського не стало, але героєм він залишається і досі - не лише на папері, а й у серцях багатьох своїх колег, друзів та знайомих. Прощатися з Володимиром Антоновичем будуть у середу, 16 вересня.
