Рівненщина мало знає своїх героїв! У цьому впевнений житель села Рясники Гощанського району Микола Павлюк. Він лише нещодавно довідався про те, що має патріотичну родину, якою можуть пишатися не лише родичі, але всі українці. Поділитися знаннями про Пилипа та його сина Антіна Павлюків вирішив зі всіма небайдужими.

Рясничанин Микола Павлюк із сумом проглядає домашній архів. На фото радянського періоду - батьки, односельчани та друзі. Бракує світлин родини, яка за тих часів залишилася невизнаною та поза законом.

Вже декілька років Микола Антонович збирає відомості про своїх нащадків - просвітителя Пилипа Павлюка та його сина поета Антіна. Чоловік жаліється, їх творчість та діяння і досі для великого загалу є невідомими. Проте трагічне життя українського поета варте визнання, впевнений він.

Ось в цій оновленій Горинградській церкві хрестилося декілька поколінь родини Павлюків. А в цьому старому приміщенні колись була школа, де свої перші знання здобував Антін Павлюк. Будівля й досі стоїть, хоч тепер в ній живуть інші люди. Сьогодні ж Микола Антонович із сумом розповідає, на жаль радянщина та покоління зневірених та ницих духом людей понищили надбання історії.

Сьогодні на цьому пагорбі ніщо не нагадує про колишній маєток Костянтина Ушинського. А спокій панорами надихає на рядки із вірша Антіна Павлюка:

І знову гудить лунким підземним гулом

Везувій мук. І - вибухне руда

І знаємо - обидва будем! Будем!

А ти гориш... І вітер знов рида.

А ми горим, з її житами разом

В нещаднім сонці, в просторах вогню

За всю Вкраїну - пурпуром образи

не в захід, ні! а в схід новому дню!

Микола Павлюк сподівається, здобутки українських патріотів стануть відомі широкому загалу. І загубленими в просторах радянської пропаганди іменами справжній патріотів України пишатимуться наступні покоління.