Поблизу Дерманя 2 просто неба лежать 23 тонни хімічних відходів. Тиждень селяни стережуть небезпечні бочки й дихають випарами їхнього вмісту. Небезпечний вантаж мав опинитися у Польщі.

На Здолбунівщині уже тиждень нічим дихати. Дерманцям допекли декілька десятків бочок на околиці села. Сюди більше не женуть на випас худобу, навіть картоплю вибирали через силу.

Спершу вони думали, що у цих пакунках селітра. Згодом пішли з'ясовувати про них до сільського голови. Але і йому було невтямки чиї це бочки та що у них.

Питати дозволу, чи бодай ставити до відома про складування бочок із хімічною отрутою у місцевих і не мали, пояснили сільському голові. Ті, хто привезли ці бочки сюди — виконавці державної програми з очищення території України від непридатних хімічних засобів захисту рослин. Частина цієї отрути останній десяток років зберігалася у цьому приміщенні із дірявим дахом. Із бетонних контейнерів хімічну сполуку перепакували та довезли ще із сусіднього села Гільча, щоб усе разом вивезти на утилізацію до сусідньої Польщі. Однак транспортування затягнулося.

На паперах цього року зі Здолбунівського та Гощанського районів, відповідно до програми, мають вивезти 61 тонну пестицидів. Однак, коли небезпечні сполуки починають піднімати та перепаковувати, їх виходить більше. У двох селах Здолбунівського району зібрали на шість тонн більше, ніж запланували.

За збір та переробку цих гербіцидів відповідає ізраїльська фірма «S.I. Group Consort Ltd». Утилізація однієї тонни державному бюджету коштує 22 з половиною тисячі гривень. Місцеві обурюються: роботу виконавець проводить неякісно.

Хто подбає про бетонні контейнери та цегляні сховища для отрутохімікатів, людям так і не відповіли. Вони домовилися чекати до понеділка, щоб вивезли бодай гербіциди. Якщо справа з місця не зрушить, обіцяють вийти на протест.