Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай польових культур і роїння бджіл. Вітер – погана ознака. Відлига – жди пізньої весни. Існують такі прислів’я: як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то жди ще стужі; якщо на Стрітення півень нап’ється водиці, то на Юрія він наїсться травиці.
На Стрітення в церквах України освячують воду, святять й свічки. Посвячені на Стрітення свічки називаються громичними, бо їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб вберегти людей і худобу від грому.
У день Стрітення , прийшовши з церкви, запалювали громичну свічку – щоб весняна повінь не нашкодила посівам і щоб мороз дерева не побив.
Коли святили в церкві воду, віруючі набирали тієї води в нову невеличку посудину, приносили додому і пильно берегли: їй приписували особливу силу. За народним уявленням вона цілюща, нею натирали хворі місця і вірили, що це допоможе. Вважали, що найкраще ця вода допомогала від пристріту – хвороби, що спричиняло погане око.
Стрітенською водою кропили й напували худобу – щоб не хворіла. Пасічники берегли цю воду весь рік і кропили нею вулики кожної першої неділі по молодикові.
Вірять в цілющу силу стрітенської води багато людей й донині, бо як віримо, так і маємо.
