Військовослужбовець Андрій родом з Вараського району. Він – батько п’ятьох дітей. Проте, він із тих чоловіків, які без вагань стали на захист рідної держави.

 Історією чоловіка поділився заступник голови Рівненської ОВА Сергій Подолін.

«У свій час служив строкову службу і ніколи б не подумав, що мине час і я повернусь в армію. Та ще й за таких обставин. 24 лютого я був вдома. Найбільше хвилювався за сім’ю. Думав, як вони впораються, коли мене не буде поруч. Адже вирішив, що маю бути в ЗСУ. Звісно, невідомість лякала, але по-іншому вчинити не міг. Уявлення про війну мав лише з кінострічок і книжок історії», – сказав захисник.

Андрій був мобілізований у лави ЗСУ у перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну. Відразу ТЦК та СП направили добровольця у 23 інженерно-позиційний полк Командування Сил підтримки Збройних Сил України. А далі навчання, адаптація і ротації на різні напрямки фронту.

«Перша ротація була на Харківський напрямок. Я там ремонтував техніку. Працював, як зварювальник. А також будував бліндажі, копали траншеї та окопи. Багато завдань було у кожного з нас. Але ніхто не жалівся, бо розуміли, що перед нами стоїть важливе завдання – вистояти та врятувати від окупації нашу країну і щоб рідні не були кріпаками», - розповів Андрій.

З часу мобілізації військовослужбовця минуло два роки.

«Навіть не віриться, що минуло стільки часу. Та всупереч усьому підтримка рідних і побратимів дає мені сили. Ми тут стали, як справжня родина. І це насправді велика цінність». - ділиться військовий.

За мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, проявлений в умовах збройної агресії російської федерації проти України, старший сержант Андрій нагороджений почесною відзнакою полку – «Надійний захист у бою».