У Волинській області волонтер ухилився від мобілізації, аргументуючи це тим, що боїться за своє життя та має інші плани.
Як йдеться у вироку Ківерцівського районного суду, уродженець села Звірів, ім’я якого не називають, працював водієм та займався волонтерською діяльністю. Як і більшість чоловіків України віком від 18 до 60 років він є військовозобов’язаним та перебував на обліку.
25 липня військово-лікарська комісія визнала його придатним до служби. Втім, 27 липня до пункту збору чоловік не прийшов. На суді він визнав, що зробив це свідомо. Волонтер пояснив, що не хоче йти воювати за Україну, оскільки боїться за своє життя та має намір створити сім’ю.
Чоловік визнав свою провину, але заявив, що не має наміру служити. Суд не прийняв каяття чоловіка, підсудний не змінив свого ставлення до захисту Батьківщини.
"Щире каяття – це не формальна вказівка на визнання своєї провини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації", – зазначив суд.
Крім того, суддя не сприйняв за аргумент те, що у чоловіка є волонтерське посвідчення, оскільки "обвинувачений демонстрував байдужість до свого вчинку та його наслідків".
Суд дійшов висновку, що своїми умисними протиправними діями, які виразилися в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, підсудний вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України. Чоловіка засудили до трьох років позбавлення волі.