Не просто баранці, півники чи миски з глечиками, а сучасне мистецтво - від гірлянд на ялинку і жіночих прикрас, до деталей інтер'єру. В руках рівненського кераміста Дмитра Молодика глина набуває нових форм і змісту. І кожен наступний виріб не схожий на попередній. Хоча перша спроба опанувати цей зовні піддатливий матеріал увінчалася фіаско.

 У його руках кераміка стає схожою на папір, метал, скло і навіть дерево. Ось це - два в одному - і ялинкова прикраса, і гірлянда водночас. Вручну виконана не лише куля, бо ж і світильники всередині, каже майстер, робив самотужки. Вперше глина у руки Дмитра потрапила в дитинстві, у 4 роки. Та тоді перший млинець, чи то пак - глечик був глевкий.

Та після закінчення школи Дмитро зробив ще один підхід до глини, і зрозумів - це унікальний матеріал, з яким можна досхочу імпровізувати. І жоден виріб не схожий на попередній.

Каже, у кераміці поєдналося все: живопис, скульптура, графіка.

Та хоч глина - матеріал гнучкий, проте щоб виріб був дійсно якісний, довговічний та гарний, біля нього покрутитися, як біля дівчини треба. Вибагливий.

Також на Рівне нщині ляльок переносять на полотно (ВІДЕО)

Майбутній горщик для вазонів. Або ж отакий - у формі кулі. Та це ще не все. Опісля майстер сідає його оздоблювати.

Потім виріб поміщають у піч. Та піч - не проста...

Після випалювання майстер розмальовує виріб, покриває його глазур'ю та емалями. Загалом на створення найпростішого виробу потрібно не менше двох тижнів. Дмитро Молодик каже, щоб зробити хоча б такий горщечок - не всяка глина згодиться - з простого кар`єру не накопаєш.

Все б добре та, каже, із початком воєнних дій вартість слов`янської глини зросла. Здорожчали й інші витратні матеріали - емалі, глазурі.

Тож аби отримати додатковий дохід, викладає дітям у художній студії, вчить не лише ліпити, а й користуватися гончарним кругом.

Дивіться ще: на Рівне нщині чоловік виготовляє стародавні поліські кошики (ВІДЕО)

Дорослих же рівнян, які замовляють у нього роботи, привчає до експериментів. Каже, кераміка - настільки різноманітна, що можна створювати геть несподівані речі, відходити від стереотипів та побутових рамок, у які колись загнали глину.

Сумний ти чи веселий, - на глині залишається відбиток твого настрою і частинка енергетики, розповідає Дмитро. Коли працює над своїми творіннями, каже зазвичай прослуховує аудіокниги. З останніх - "Сто років самотності" Габріеля Гарсіа Маркеса. Зараз працює над своїм новим творінням на Міжнародне бієнале художньої кераміки імені Василя Кричевського, яке відбудеться в Опішні на Полтавщині. Всіх секретів не розкриває, але каже - буде світитися зсередини.

Будьте з нами: Telеgram   Facebook   Instagram  Viber   Youtube