«Життя за життя – це добрий обмін», – таким було розуміння загиблого Героя. Він віддав для українців найцінніше, що мав. А вже завтра Рівне схилить голови у пошані до жертовності та відданості свого Героя Романа Корнійчука...

Роман Корнійчук народився у Рівному. П’ята дитина з семи у родині, він завжди любив учитися. Закінчив 17 школу, потім опанував фах муляра-штукатура в училищі, кілька років пропрацював майстром. А за тим вступив на заочне відділення у Луцький національний технічний університет, аби навчатися улюбленій справі.

“Рома навчався на електрика, надзвичайно любив усе, що з цим пов’язано, це була і професія і хобі одночасно. Він залюбки робив щось руками, розбирався у схемах, прораховував. Мав технічний і навіть стратегічний склад розуму, гарно планував. Хоча за спеціальністю Рома ніколи не працював — займався виготовленням меблів. І тут проявляв свій талант на повну, завжди уважно та ретельно ставився до дрібниць", - розповідає сестра Героя Ліна.

Разом із дружиною Тетяною Роман виховував п’ятирічну донечку Октавію. Війна для Романа почалася волонтерством, а коли у березні 2022 року отримав повістку, навіть не роздумував.

“Пройшов медичну комісію, був готовий іти на захист, але йому сказали чекати дзвінка. Він пролунав майже через рік. 23 лютого 2023 року Романа мобілізували до лав ЗСУ. Разом із ним пішов служити і його молодший брат і нерозлучний друг Ігор. Обоє очолили взводи в одній роті”, - продовжує сестра.

Найбільшою пристрастю Романа було пізнання, винахідництво і людська душа. Його жага до життя, повага до людської гідності, неймовірна відповідальність ґрунтувалися на глибокій довірі Богові та цінуванні чеснот. Мав талант розуміння і пояснення, саме тому Роману вдавалося бути чудовим учителем для підлітків і молоді в церкві. Він став співорганізатором Християнської підліткової академії євангельських християн-баптистів. Допомагав опановувати нове і побратимам в армії.

«Інколи француз говорить, перекладач перекладає, а потім Рома нам роз’яснює, що від нас хоче француз, – написав якось Ігор про їхнє з братом військове навчання. – А буває, що француз не встигає договорити, перекладач перекласти, а Рома вже відповідь має».

Спостерігаючи за тим, як Рома вправно роз’яснював матеріал новобранцям, командир поцікавився в Ігоря, чи брат, бува, не працював учителем у мирному житті. «Ні, – сказав Ігор, – він був проповідником».

Життєвий принцип «усе робіть, як для Господа» однаково втілювався і в проповіді, і у військові справі. Роман виявився одним із кращих стрільців серед тих, із ким навчався.

«Рома тут розкрився у всій своїй красі. Ротний шокований, як Рома мислить, швидко хапає, аналізує, видає варіанти, ходи. Ну, я також трохи шокований. Тут ніхто за Ромою не встигає. Стратег і шахматист ще той…» – писав рідним про брата Ігор.

Але було й Ромі не просто жити за цим принципом. Він робив максимально і сподівався, що інші робитимуть так само. Був людиною, яка мала гідність і шанувала гідність інших. Армія показала йому, що не всі такі, але й виявила справжніх побратимів.

35-літній молодший лейтенант Роман Корнійчук загинув 22 вересня 2023 р. у районі міста Красногорівка на Донеччині. Його підрозділ тримав позиції, чекаючи підкріплення та відстрілюючись. Поруч одного з підлеглих контузило, і Роман намагався відтягнути його у бліндаж, аби порятувати. Але туди влучив ворожий снаряд і засипав присутніх.

Прощання із Героєм відбудеться у четвер, 28 вересня, о 12:00 на майдані Незалежності. Також у четвер о 17:00 у приміщенні церкви «Дім Євангелії» (вул. Богоявленська, 9) відбудеться вечір пам?яті Романа Корнійчука. Поховають його на кладовищі “Нове”... 

Вічна пам'ять Герою!

За інформацією Рівненської міської ради