Фото взяті із домашнього архіву Андрія Гойка
Загалом у його музичному доробку цілий альбом. Кореспондент Rivne1.tv поспілкувалася з артистом, щоб дізнатися, що його надихає, як взагалі написати пісню та які його подальші плани.
- Андрію, коли почав свою музичну творчість?
- Писати щось схоже на вірші почав ще у шкільні часи. Був не зовсім зразковою дитиною, і вивчав тільки ті предмети, які дійсно цікавили. На інших доводилось відкривати у собі потаємні сторони душі (сміється, - авт.) і це одна з причин, чому почав писати поезію.
- Яку першу пісню написав і коли?
- Першу пісню написав в той час, коли завершував навчання у школі. Пам'ятаю той момент як зараз: це було вдома у знайомого, пісню записував на диктофон та навушники з гарнітурою. Процес тривав декілька годин. Що цікаво - нам дуже заважали двері, які хтось вічно відкривав, та кіт, якому цей процес не надто подобався. Але тоді розпочався мій шлях як музиканта.
- Що тебе в той момент надихнуло?
- Все дуже банально: сподобалась однокласниця. Я вирішив її вразити подарованою піснею на восьме березня. На жаль, дівчина старань не оцінила, і сказала, що це не моє. Можливо саме ці слова спрацювали як "шмата" для бика, і я продовжив займатися музикою.
- Скільки ти вже випустив треків?
- Маю повноцінний альбом, записаний у дуеті з дівчиною-вокалісткою, який через старання горе-продюсерів не пішов далі інтернет-простору. Іншого матеріалу достатньо, і вистачило би ще, як мінімум, на дві платівки. Поки що лише задумуюся над випуском другого альбому.
- Чи брав ти участь у вокальних шоу чи конкурсах?
- На жаль, рівень моїх вокальних даних не дозволяє мені йти на "сліпі" прослуховування, чекаю доки стартують "глухі" (сміється, - авт.). Та насправді з конкурсами зав'язав декілька років тому, коли пройшов відбір у продюсерський центр, але, як це часто буває, для продовження співпраці потрібно було зробити "благодійний внесок".На тому все і закінчилося, тому я у вільному плаванні.
- Андрію, поділися секретом: що тебе надихає писати музику?
- Натхнення знаходжу саме в музиці. Але переважно не того жанру, в якому працюю, знову ж таки, через відсутність сильного голосу. Якби природа наділила, то давно вже розривав би зали з рок-бандою.
- Про що найчастіше твої тексти? - На мою думку, любов — це рушійна сила будь-якого виду мистецтва. Тому, 90 відсотків мого матеріалу — це інтимна лірика: пісні про кохання, з присмаком суму та надії. Що переживаю всередині, те і пишу.
- Який сенс вкладаєш в пісні і що хочеш донести людям? - В першу чергу, завдяки своїм пісням я переживаю деякі складні історії у власному житті. Завжди відчуваю певний спокій та полегшення, коли переношу ситуацію на папір. До людей хочу донести, що "кожен фініш - це, по суті, старт". І як би там не було, не потрібно закриватися в собі, та опускати руки після втрати тієї людини, яка здавалась всесвітом.
