Найкращі, найперші попереду всієї планети, здається саме таке гасло свого часу обрала радянська система освіти. І свого часу вона давала колосальні результати. Але, ця система суттєво відрізнялася від європейських аналогів, як в частині організаційної структури, так і за своєю місією.
Жорстке слідування партійній ідеології ще з юного віку, жодного відступу від програми чи чітко завчені моделі поведінки суперечили західноєвропейським принципам свободи слова та учительської автономії. Ця система була унікальною за своєю природою, і була покликана розвинути конвеєр робочої сили на благо народного господарства.
Радянська спадщина освіти, базована на ідеології "казарменого комунізму" довго крокувала поруч з десяток років і після незалежності України. Адже майже усі міністри даного профілю приходивши на дану посаду мали за святе оголосити тут реформи, і інколи це були реформи заради реформ. Змінюватися шкільна освіта почала на прикінці 2000 року і відтоді чи не кожен урядовець міряв свої плани на Захід – на трьох рівневу школу і що найскладніше на її профілізацію.
Час « Ч» для україни мав би настати 1 вересня 2018 року. Від так перше, що зроблять скоротять кількість предметів. Сьогодні на вивчення 22 обов'язкових предметів старшокласник витрачає близько 30 год на тиждень при максимально допустимому навантаженні у 33 год на тиждень. Відповідно до запропонованих нових навчальних планів на обов'язкові дисципліни у 10-му класі відведено 20,5 год, а в 11-му – 18,5 год на тиждень.
Зоряна Довганик Начальник управління освіти міста Львова
"Час – найважливіший ресурс. У 10-11 класі діти вже повинні розуміти, який подальший шлях вони оберуть, і починати готуватися до вступу у вищий навчальний заклад", – заявив заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей. Як пояснили в Міносвіти, приблизне навантаження на школяра – 33 години на тиждень, отже, на вивчення одного предмету в середньому виділяється 1,5 години. Ґрунтовно вивчити дисципліну за такий короткий проміжок часу просто неможливо, а вивчення всіх предметів у старших класах – це нераціональна трата часу.
Згідно із документом, виділять шість базових предметів, які вивчатимуть учні усіх профілів. Це – українська мова і література, іноземна мова, історія України та всесвітня, математика, природознавство та фізична культура. Інші предмети – за вибором учня. На їх вивчення відводитимуть по три години на тиждень. Профільні дисципліни будуть вивчатися поглиблено – по 510 годин на тиждень. Приміром, природничий профіль передбачає поглиблене вивчення астрономії, біології, географії, екології, фізики та хімії; математичний – алгебри і геометрії; української філології – української мови і літератури, а іноземної філології – іноземних мов.
Загалом картина ідеальна – школярі вивчатимуть предмети, вибрані осмислено, які у майбутньому стануть стартовою платформою під час навчання у вишах. Як же нова концепція діятиме на практиці? Чи усі школи, а особливо сільські, кошторисно та технічно готові до нововведення?
У Національній доктрині розвитку освіти в Україні йдеться про профілізацію як про один із шляхів забезпечення рівного доступу дітей до освіти. Проте, як відомо, сільська школа не має умов таких, як міська. (Нагадаємо, що частка сільських і містечкових шкіл становить більше половини від загального числа освітніх установ України). У сільських регіонах немає належної інфраструктури, яка могла б задовольнити запити кожної дитини. Сільські школи в основному малокомплектні і тому однопрофільні, тобто фактично учень позбавлений можливості вибирати профіль, який йому до вподоби. Отже, на практиці йдеться про профільну школу як навчальний заклад, а не про профільну освіту кожного учня.
Марія Будз Директор школи с. Нижня Яблунька
Таким чином, виходить, що регіональний принцип у профільній освіті в даному випадку спрацьовує краще, ніж принцип індивідуалізації навчання. Про новий вектор в освіті директори сільських шкіл говорити бояться відверто, втім одноголосно кажуть, що обов'язково справляться із поставленими завданнями.
Ще одна інновація – це поява інтегрованих предметів, таких як "Історія", "Література", "Математика" тощо. У МОН вважають, що таким чином учні зможуть отримати базове уявлення про загальну картину світу, але не будуть витрачати зайвий час на те, що не знадобиться їм у подальшому. Саме цей аспект реформування викликав найбільш гучну реакцію суспільства, у якій лунають украй протилежні оцінки змін від «беззастережно необхідної та правильної реформи» до «цілковитої зради». Майже всі учасники громадського обговорення виявили свої міркування з цього приводу.
Першими висловилися освітяни, думки яких також розділилися, як з приводу необхідності цього кроку, так і з доцільності запровадження таких форсованих темпів змін. У Міносвіти своє рішення обґрунтовують тим, що у старшій школі дитина має обов'язково отримати цілісну картину світу. На користь своєї позиції міністр Л. Гриневич навела приклади з досвіду фінської школи, яку вважають однією з найкращих систем середньої освіти у Європі. «Фінська школа, коли викладає матеріал, вона викладає його інтегрованими предметами, тобто немає специфічного поділу на багато предметів, як у нас звикли. Якщо ви гуманітарій, поглиблено вивчаєте цілу палітру гуманітарних предметів, то тоді ви можете отримати загальний інтегрований курс фізики, хімії і біології. У нас, на жаль, цього підходу не розуміють, він є цілком новий», – наголосила пані міністр.
Любомира Мандзій Начальник департаменту освіти Львівщини
Втім нова реформа несе в собі і запитання ще й нішого характеру , якщо школа стане профільною і рівномірно розділятиме дітей відповідно до вмінь та знань, то куди ж дінуться ПТУ, коледжі та ліцеї, яких Україні доволі багато державних і не менше приватних? На це питання усі урядовці відповідати не поспішають.
Зараз у всіх обласних департаментах освіти чекають на закон, тому про долю освітян із коледжів чи ПТУ воліють мовчати.
Також тут поки, що не розповідають, як ж закінчуватиметься вступ таких « профільних учнів» у виші ?Чи це буде іспит, тестування чи буде достатньо цих балів, які учні набирають ще у школі? Адже в залежності до прийнятої концепції довдеться змінювати і навчання та вступ до вже згаданих вишів.
До прикладу в Америці старші школи бувають академічними, професійними і багатопрофільними. Закінчуючи школу, учні пишуть SAT (Академічний оцінювальний тест) і отримують High School Diploma. Результати SAT автоматично розсилають у виші штату. Вступних іспитів у ВНЗ нема. Талановиті студенти можуть отримати запрошення від різних закладів вищої освіти з гарантованою стипендією.
Ті, хто покидає школу до 12-го класу, можуть написати спеціальний тест і отримати GED — General Educational Development. У 15 штатах навчання у школі можна припинити в 16 років за власним бажанням (в інших — у 17–18). До 16 років — тільки за наявності дозволу від батьків і вагомої причини (наприклад, народження дитини). 3 14 років у США офіційно дозволяють працювати. Стати військовослужбовцем армії США без диплома про закінчення школи неможливо.
