Відкриті державні закупівлі та збільшення конкуренції між постачальниками і як результат значна економія бюджетних коштів - ось основні переваги у запровадженні ProZorro. Системи, яка фактично з серпня 2016 року прийшла на зміну паперовим держтендерам, стала обов’язковою для органів місцевого самоврядування.

Через ProZorro купувати обов’язково, якщо вартість товарів чи послуг перевищує 200 тисяч гривень, а робіт — півтора мільйони. Закупівельники, які не дотягують до цих сум, теж можуть користуватися системою відкритих електронних торгів, щоб отримати найкращу пропозицію. Якщо ж такого бажання немає, але контракт перевищує 50 тисяч, обов’язковим є оприлюднення звіту про укладені договори.

Всі бачать все - таким став головний принцип творців системи ProZorro. Втім, зрозуміло, що таке нововведення зовсім не втішило держчиновників, які звикли наживатися на бюджетних закупівлях. Тож, найпоширенішим є намагання заховати тендер, щоб потенційні учасники не змогли його знайти і подати свої пропозиції. Ну, а довірені постачальники, звичайно ж, про все дізнаються і абсолютно «випадково» стануть переможцями. Так можна зробити, коли сума замовлення не дотягує до 200 тис. гривень, і відбуваються допорогові закупівлі.

За прикладами таких зловживань далеко ходити не треба. Один із найсвіжіших - реконструкція фонтану, що у центрі міста. На його ремонт без тендеру виділили майже 1,5 мільйон гривень. Не дотягнувши 48 тисяч 178 гривень тисяч гривень.

Окрім фонтану таких прикладів лише в одного управління Житлово-комунального господарства предостатньо, втім, інші теж не гребують. Так, Управління освіти уклало прямий договір з рівненським "Ремтехбудом" на ремонт покрівлі дитячого садка №57. Виділена сума - 1 мільйон 417 тисяч 423 гривні. До проведення тендеру не вистачило 82 тисячі 577 гривень.

97 тисяч 201 гривні не вистачило для проведення тендеру на реконструкцію Спортивної школи №2. Прямий договір уклали з фірмою "Кортакоз".

А ось і приклади допорогів із зовсім "смішними" сумами. Так, комунальному підприємству "Рівне електроавтотранс рівненської міської ради " не вистачило 4 тисячі гривень, щоб оголосити тендер на закупівлю 240 автошин на суму 996 тисяч гривень". У цьому випадку Комунальне підприємство є монополістом тому поріг для обов'язкового тендеру складає 1 мільйон гривень.

11 гривень не дотягнула до порогу в 200 тисяч і Рівне нська Центральна районна лікарня.

Головний лікар Ігор Гудима в перший день зими 2016 року підписав договір про закупівлю Гематологічного аналізатора на суму 199 989 грн. Тендер проводити через Прозорро не захотіли.

А ось і рекордні 2 гривні, 22 копійки. Саме стільки не вистачило УЖКГ, аби оголосити тендер на поточний ремонт вулиці Петра Могили. Отож всі роботи виконувало шляхово-експлуатаційне управління.

Як бачимо, прикладів, коли замовники винаходять різні способи обійти систему та провести «своїх» підрядників є чимало.

"100 % життя - Рівне " - Організація яка відслідковує закупівлю лікарських засобів. Тендери на закупівлю медикаментів із корупційним присмаком - на кожному кроці, каже голова правління.

Уникнути конкуренції та економії намагаються також в районах та селах області. Прикладом цього є , свого часу гучна справа з закупівлею у Бабині. На покращення якості навчання тут сільрада у переддень Нового року витратила чималі за місцевими мірками кошти.

Так майже усю державну субвенцію, а це мільйон триста шістдесят тисяч гривень, у сільраді розділили на кілька рівних часток по 199 тисяч. По жодній із закупівель, зрозуміло, що тендер не проводили. Майже вся сума, лише частинами дісталася одному і тому ж підприємцю. Дроблення сум - ще один спосіб уникнення тендерів.

Рішення влади, які по суті б мали унеможливлювати спекуляції із держзакупівлями на ділі скасовують. Хоч такі спроби і справді були. Так, аби показати свою чесність та прозорість у вересні 2016 члени міськвиконкому прийняли рішення про зниження порогів до 50 тисяч, коли тендери є обов’язковими. Проте, вже влітку цьогоріч його неочікувано для всіх - скасували.

Чому влада не хоче працювати прозоро? Проти повернення до старих норм і громадські активісти. Юрій Лазаревич каже, що все-таки хід про зниження порогів свою ефективність довів.

55 мільярдів гривень — такі орієнтовні втрати від неефективних закупівель щороку. Половина — від безпосередньої корупції. Інша — через штучне зниження рівня конкуренції. Невже в Україні все ще "не модно" працювати прозоро?