Єлена Фрате, поштарка із села Ішновец, Кріуленського району, розносить пошту протягом 14 років і зауважує, що її сумка стає все легшою.
Повсюдне поширення інтернету і перенесення більшості послуг в цифровий формат можуть перетворити професію листоноші – і без того непопулярну і низькооплачувану – у «зникаючу».
Біля входу в поштове відділення села Ішновец, Кріуленського району, вишикувалася черга. Сьогодні день видачі пенсії. Уже початок другої і селяни починають втрачати терпіння. Час від часу чується фраза: «Ще не доставили гроші з Кишинева?». Разом з грошима повинні привезти квитанції, газети, листи та посилки, які сільська листоноша Єлена Фрате розносить по домівках односельців ось уже протягом 14 років, - у мороз, дощ і спеку. Жінка каже, що з кожним роком помічає, як її сумка стає все легшою: «Невідомо, чи незабаром взагалі буде потрібною професія листоноші».
Розвиток інформаційних технологій, розширення арсеналу засобів зв'язку і поширення інтернет-ЗМІ позбавили колишньої популярності листи, написані від руки, і традиційні паперові видання, які ми звикли перегортати за сніданком або по дорозі на роботу. «Листів майже ніхто не пише, все менше стає передплатників на газети і журнали. Люди кажуть, що у них є інтернет, звідки вони черпають інформацію. Листів мало. В основному, це сповіщення, адресовані установам: асоціації, примерії, школи, а ще повістки до суду. Раніше люди писали листи навіть за кордон, вітали один одного зі святами – Різдвом, Великоднем ... А зараз все інакше, майже ніхто не пише », - журиться Єлена Фрате.
Незважаючи на те, що кількість друкованих видань, які розповсюджуються підприємством «Poşta Moldovei», істотно знизилася протягом останніх 20 років – з 46,5 мільйона до 13,3 мільйонів гривень на рік, – начальник відділу маркетингу і продажів ДП «Poşta Moldovei» Єлена Ганчукова впевнена, що професія листоноші ще довгий час буде затребувана завдяки зростанню обсягу ділової кореспонденції, що ведеться між підприємствами.
Таким чином, згідно з даними, наведеними в звіті підприємства, в період з 1996 по 2016 рік, переважно завдяки саме цьому виду кореспонденції число поштових відправлень, що приймає і доставляє підприємство «Poşta Moldovei», зросла з 14,6 мільйонів до 57,1 мільйона в рік. Істотно збільшилася і кількість поштових посилок. У 2016 році воно склало 333 500 штук, що в десять разів більше, ніж два десятиліття тому.
У 2017 році понад 45 000 фізичних і юридичних осіб Республіки Молдова скористалися мобільним підписом, а ще 35 000 чоловік віддали перевагу електронному підпису - в процесі надання різних документів, звітів, податкових декларацій, тому що такий формат підпису допомагає економити час і поштові витрати.
Джерело: Центр спеціальних телекомунікацій РМ
На питання, чи очікується в наступні роки значний спад кількості листів між підприємствами за прикладом більш розвинених країн, які використовують електронні підпис і печатку, начальник відділу маркетингу та продажів ДП «Poşta Moldovei» висловила думку, що поки ще занадто рано пророкувати повне зникнення класичної кореспонденції. «До цього ще далеко. У будь-якому випадку, професія листоноші, як і будь-яка інша, зазнає певних змін», - зазначає Єлена Ганчукова.
Офіційні дані свідчать, що кількість листонош нехай і повільно, але скорочується. Якщо брати цифри по республіці, то в 2015 вона знизилося на 89 одиниць в порівнянні з 2000 роком. Згідно з даними Національного бюро статистики, цей спад найбільш характерний для сільської місцевості – за 15 років «зникло», в цілому, 138 поштових працівників. Однак представники «Poşta Moldovei» стверджують, що причин для занепокоєння немає, і що скорочення числа співробітників пояснюється просто: «переглядом частини територій і маршрутів з точки зору затрат часу, обсягу роботи і економічної вигоди».
Національне бюро статистики США прогнозує 28%-ве скорочення кількості листонош у наступні вісім років, а це означає, що понад 136 000 кур'єрів залишаться без роботи. В результаті проведення такого аналізу професія листоноші «злетіла» на найвищу позицію списку 10 зникаючих професій, який щорічно складається порталом Career Cast. Спад почався в 2000-х роках, коли все більше американців стали спілкуватися за допомогою електронної пошти та SMS-повідомлень, а також оплачувати послуги через інтернет. Але вирішальним фактором була автоматизація сортування і переробки кореспонденції.
У вхідному коридорчику поштового відділення села Ішновец товпляться пенсіонери. Найстаріші і немічні зайняли місця на стільцях, розставлених по обидва боки проходу. «Заходити по одному» - свідчить табличка на вхідних дверях відділення, але ніхто не рухається з місця. Всі чекають пошту зі столиці.
По той бік дверей чекають і Єлена Фрате, і її колега – оператор поштових послуг Галина Кречун. Приміщення пофарбовано синьою фарбою, як у всіх сільських поштових відділеннях. Тут можна придбати газети, журнали, збірники кросвордів, а також миючі засоби, мило та інші косметичні товари. Пожвавлюють інтер'єр поштового офісу лише численні кімнатні рослини і великі вікна, які гостинно впускають до приміщення сонячне світло.
Єлена Фрате розмірковує про роки роботи листоношею
Друга година дня. У приміщення з вулиці доноситься автомобільний гудок. «Пошта приїхала», - говорить нам Єлена Фрате. Пенсіонери починають заходити по одному, а листоноша, після реєстрації кореспонденції в журналі, укладає в свою сумку газети, листи, бандеролі, і вирушає в дорогу.
«Для здорового способу життя здійснюйте піші прогулянки на відстані не менше 15 км в день»
За даними перепису населення та осель Республіки Молдова, проведеного в 2014 році, в селі Ішновец проживає 1508 чоловік
Трохи згодом, небо темніє, і починає накрапати дрібний рідкісний дощ. Листоноша одягнена в балонова куртку без капюшона, та й парасольки у неї теж немає, але жінка не впадає у відчай. «Нічого страшного, підросту!», Жартує вона, вправно обходячи калюжі і впевнено крокуючи вуличками, що тонуть у багнюці. Тут, як і в більшості сіл країни, заасфальтована лише центральна вулиця.
Єлена Фрате народилася в цьому селі і знає його вздовж і поперек. «Від пошти до прімерії, потім повз магазин, потім вперед, наліво, направо, наліво, на дорогу, у провулок, на дорогу, під гірку, до садочка і школи, до млина і так далі. Маршрут нескладний, доріг багато, і всюди мені потрібно роздати газети, листи...», - показує жінка свій маршрут, тримаючи в руці карту населеного пункту.
На площі розміром всього лише в 1 квадратний кілометр довжина вулиць і провулків села Ішновец становить в цілому майже 15 км, які 60-річна працівниця пошти щодня долає впевненим кроком. «Я жодного разу не рахувала кількість зроблених кроків, але завдяки своїй роботі перевиконую норму, яку рекомендують по телевізору: "Для здорового способу життя активно рухайтеся не менше 30 хвилин в день". Я жодного разу не засікала час, але точно проходжу пішки набагато більше. Така моя робота, що поробиш? До того ж, мені це подобається. Коли випав сніг, у селі було таке чисте повітря!... Я вже не молода, але робота листоношею допомагає мені зберігати фігуру і виглядати молодше – кажуть, що завдяки руху. Можливо, це так, а можливо - і ні. Я не знаю. Як тільки прибуває пошта, я вирушаю в дорогу і до 6-7 години вечора весь час перебуваю в русі. Якщо когось не застаю ввечері вдома, то повертаюся до нього вранці. Щодня я виходжу з дому о 8 годині», - розповідає жінка.
Єлені Фрате 60 років, вона задоволена, що професія допомагає їй бути в формі і добре виглядати, не дивлячись на пенсійний вік.
Після закінчення школи в 1975 році Єлена працювала піонервожатою, потім продавцем, а вийшовши з декретної відпустки, влаштувалася вихователькою в місцевий дитсадок, де трудилася протягом 14 років. І лише в 2003 році стала сільською листоношею. Місце звільнилося після смерті колишньої співробітниці, син якої більше не міг її замінювати.
Три роки тому, досягнувши пенсійного віку, Єлена Фрате звільнилася з цієї посади. Їй нарахували пенсію в розмірі 700 леїв, якої не вистачало навіть на найнеобхідніше, але, незважаючи на це, їй захотілося піти з роботи і відпочити. Втім, вийшло інакше – дуже скоро вона повернулася назад. «Моя колега залишилася без напарниці, ніхто не погоджувався зайняти це місце через низьку зарплату. І я вирішила повернутися. До яких пір? Не знаю, подивимося», - посміхається жінка.
Послуги, що надаються в кожному поштовому відділенні країни, не обмежуються лише рознесенням кореспонденції. Тут можна оплатити рахунки, здійснити грошовий переказ, отримати пенсію, допомогу, соціальні виплати та багато іншого. Поштовий працівник повинен детально у всьому розбиратися і бути в курсі всіх новин, оскільки саме йому доводиться частіше за інших зустрічатися з кожним жителем села. «Робочий день у листоноші дуже напружений, сповнений турбот і відповідальності. Я повинна в цілості й схоронності доставити все, що знаходиться в моїй сумці, вміти знаходити спільну мову з односельцями, бути ввічливою, щоб люди в моїй особі поважали професію листоноші. Я зустрічаюся з кожним жителем села і повинна бути готова відповісти на всі їхні запитання. Одним словом, потрібно бути чесною щирою людиною, вважаю це своїм обов'язком», - говорить Єлена Фрате.
За свою нелегку працю Єлена Фрате отримує зарплату, на яку їй ніяк не вдається оплачувати комунальні послуги, - після недавнього підвищення вона становить 1600 леїв на місяць. «Оплата рахунків, а на решту грошей не можеш собі нічого дозволити – ні ремонт зробити, ні новий одяг прикупити, ні поїхати кудись відпочити. Ні на що не вистачає! Зарплата просто мізерна. А у моєї колеги ще менше... Не знаю, про що думає влада, але з тих пір, як ми тут працюємо, жодного разу нам не підвищили зарплату на стільки, щоб і ми пораділи, щоб ішли на службу щасливі і виконували роботу з любов'ю і задоволенням», - нарікає листоноша.
Галина Кречун, оператор поштового відділення села Ішновец
За словами начальника відділу маркетингу і продажів ДП «Poşta Moldovei», «керівництво установи прекрасно розуміє, що підвищення окладів є найбільш нагальною проблемою». Поряд з цим вона зазначає, що у вересні 2016 року у підприємстві була введена система зростання зарплат в залежності від професійних досягнень кожного співробітника. В цілому були встановлені 4 категорії оплати, і щоб досягти вищого ступеня, поштар повинен витримати іспит. «Співробітники у будь-який момент можуть здати тести і підвищити професійний рівень. Ця умова не є обов'язковою, іспит складають за бажанням», - уточнює Єлена Ганчукова. Вона запевняє, що в середньому по країні мінімальна зарплата листоноші становить від 2 150 леїв до 2 800 леїв. У Кишиневі зарплати досягають 4 200 леїв. На питання, чому листоноша села Ішновец так мало отримує, Єлена Ганчукова висловила припущення, що Єлена Фрате не склала іспит на підвищення кваліфікації.
За свідченням представників ДП «Poşta Moldovei», наразі 42% усіх поштових послуг здійснюються в цифровому форматі. Поштові відділення забезпечені комп'ютерами, сканерами і принтерами, зроблено все можливе, щоб полегшити роботу листонош, а також оптимізувати взаємодію між територіальними підрозділами та Центральним поштовим відділенням. Районні листоноші, яким доводиться долати величезні відстані, були забезпечені велосипедами, а столичні поштові працівники – абонементами на безкоштовний проїзд у громадському транспорті. Підприємство намагається залучити на роботу більше молодих людей, проте поки безуспішно. Молоді листоноші – рідкість у колективі.
Ольга Болдішор-Кайпан 16 років працює листоношею в Кишиневі
Одна з них – Ольга Болдішор-Кайпан, яка день у день розносить пошту в столичному районі Ботаніка. Хоча Ользі всього лише 31 рік, її професійний стаж налічує цілих 16 років. «Робота листоноші не користується популярністю у молоді, тому що це некваліфікована праця, а суспільство любить навішувати ярлики в плані статусу і престижності. Сучасна молодь – суцільно максималісти, у них зовсім інші цінності...», - ділиться своєю думкою Ольга.
На пошті вона працює з 2001 року. «Я мріяла вступити до університету, але батьки-інваліди не могли надати мені фінансову підтримку. І тоді я вирішила піти на роботу, щоб оплатити собі навчання», - згадує молода співробітниця. Вона влаштувалася листоношею, бо тут не був потрібен диплом про вищу освіту, якого у неї тоді не було, а ще тому, що це дозволяло поєднувати роботу і навчання. «Я успішно закінчила університет за фахом економіст, але залишилася працювати на пошті, і ось працюю тут вже протягом 15 років», - продовжує жінка. У неї підростають дві дочки, і вона щаслива, що професія дозволяє їй приділяти час вихованню дітей. «Мені вдається займатися дочками. На роботі я до 16.00, потім забираю їх з ліцею, допомагаю робити уроки. Обидві дівчинки навчаються в музичній школі по класу фортепіано», - з гордістю каже Ольга.
Молода працівниця пошти зізнається, що її зарплати практично ні на що не вистачає: «Як-то кажуть: "фінанси співають романси". Витрачаємо гроші лише на найнеобхідніше, адже іншого доходу у мене немає. Немає і рідні за кордоном, батько помер, мама інвалід, а колишній чоловік нічим не допомагає. Але, як-то кажуть у китайському прислів'ї: "скаржився, що нічого взути, поки не побачив безногого". Я пожертвувала своєю кар'єрою заради того, щоб приділяти час вихованню дітей. Я оптимістка і вірю, що все, що не робиться, - робиться на краще!», - переконана Ольга Болдішор-Кайпан.
Листоноша Ольга Болдішор-Кайпан розносить кореспонденцію в столичному районі Ботаніка
Вона зразковий працівник. У минулому році удостоїлася першого місця і звання «Кращий працівник поштового відділення» у конкурсі професійної майстерності, який щорічно організовує ДП «Poşta Moldovei» спільно з Федерацією профспілок працівників зв'язку. Два роки тому посіла третє місце. Ольга пристрасно любить поезію, і ці рядки вона присвятила своїй професії:
«Милий листоношо, сумка через плече,
Хто хоч раз запитав тебе,
Як тобі крокувати
в лютий холод, в спекотний полудень?
Хто знає про твої страхи і твій біль?
Про мої страхи і мої болі
Знає тільки батюшка Сонце
І матінка Земля,
А ще дощ, спека і вітер... »
Оригінал:
«Милый почтальон, сумка через плечо,
Кто хоть раз спросил тебя,
Каково тебе шагать
в лютый холод, в знойный полдень?
Кто знает о твоих страхах и твоей боли?
О моих страхах и моей боли,
Знает только батюшка Солнце
И матушка Земля,
А еще дождь, зной и ветер…»
Матеріал проекту Молдова плюс за підтримки Internews
