Вони не сховалися, взяли у руки зброю і пішли захищати рідну землю. Їх називають «кіборгами», бо вистояли у Донецькому аеропорті. Через два роки після найзапекліших боїв за летовище, їх голос відразу сідає, щойно чують тему розмови. Бо пам’ятають надто добре. А ще переосмислили події тих днів. Як – у циклі інтерв’ю "Рівняни-"кіборги" - 2 роки після аеропорту.

Андрій Ліснічук, т.в.о командира батальйону патрульної поліції Рівного:

Це філософське питання. Донецький аеропорт для багатьох зараз став символом незламного духу українських військових, які не зважаючи на складну оперативно-тактичну обстановку продовжували виконувати свій обов’язок. Але крім того трагічність ситуації зумовлює відношення своєрідне. Не скажу, що це ідея-фікс, але це місце, яке хочеться повернути собі. Оскільки не зовсім від нашого бажання було нами втрачене. Це насправді складно пояснити.



pic

В загальному, це перш за все, безцінний життєвий досвід. Це місце, де вдалося зрозуміти, що насправді цінним є у житті – не побутові речі, а людські якості, героїзм простих хлопців, які повіддавали своє життя заради загальної справи. Це те, що захоплює, і те, що заставляє замислитись над тим, як зараз живуть наші співвітчизники.



pic

Спілкуємося. З деким частіше, з деким рідше. Не завжди контакти вдається підтримувати. Тоді жартували: за той рік, за всі випадки, що довелося пережити, було бажання не бачити один одного як мінімум півроку після демобілізації. Але все, звісно, жартома. Безумовно, коли зустрічаємося, є про що поговорити, є що згадати. Зараз дуже спрощують цю ситуацію соціальні мережі. Можна так чи інакше слідкувати за життям, успіхами, за проблемами тих, з ким там був. Якщо потрібно комусь допомогти, намагаємось організувати цю допомогу. Своїх не залишаємо.



pic

Я, наприклад, однозначно буду агітувати своїх побратимів по зброї, товаришів вступати до лав патрульної і дорожної поліції, набір в яку скоро буде анонсовано. Бо це насправді люди надійні, в них нема чого сумніватися. Тому буде корисно для загальної справи знову бути з ними в одному строю.



pic



pic

Там ніхто не стояв за стіни чи їх відсутність, ніхто не чіплявся за ті куски бетону чи злітну смугу. Це частина нашої землі, яка мала залишатись за нами. Це, в першу чергу, твої товариші, яких там треба було змінити, яким треба там допомогти, яких треба виручити.



pic

Ніхто не рвався туди просто захищати стіни, туди рвались до своїх. До своїх, які перебувають на передній лінії оборони.



pic

Однозначно: те, що там відбувалось, воно було того варте. А питання, як звідти вийшли і чому вийшли…



pic

Цінність у людях, а не у стінах. Ті кілька квадратних кілометрів великої ролі у цьому плані не зіграли. Велику роль зіграли поведінка і внутрішні сили тих людей, які 242 дні там воювали. От що зіграло велику роль.



pic

Не сама вежа аеропорту є символом, а символом є те, що вона в собі приховує – власне людей, які за неї воювали.

Читайте також:

Донецький аеропорт: 242 дні оборони [ФОТО І ВІДЕО ХРОНІКА ПРОТИСТОЯНЬ]

Рівняни-“кіборги” - 2 роки після аеропорту: "Ми дратували наших опонентів"

На вулиці Рівного виходять копи [ВІДЕО]

Рівне нський військовий розповів як учасникам АТО адаптуватися до мирного життя [ВІДЕО]

Головний поліцейський Рівного посеред ночі зробив контрольні закупки пива [ЕКСКЛЮЗИВНІ ФОТО]