Метою створення такого свята є привернення уваги урядів і громадян до проблем поширення чаю, зміцнення взаємозв’язків між виробниками і споживачами чайної продукції, а також обговорення проблем дрібних виробників і працівників чайних виробництв.
І саме 15 грудня була прийнята «Світова Декларація Прав працівників чайної індустрії», що безпосередньо вказує на те, що чайна галузь змушена боротися з безліччю проблем, які потребують вирішення.
Наймасштабніше святкування «Міжнародного дня чаю» проходить в Індії та Шрі-Ланці, але такі країни, як Непал, Індонезія, Бангладеш, В’єтнам, Кенія, Уганда, Малайзія і Танзанія, будучи також у ряді провідних світових виробників чаю, не залишаються байдужими до цього свята.
Історія чаювання почалася з 2737 року до нашої ери, коли другий імператор Китаю Шень-нун відкрив для світу чай. Одного разу, спостерігаючи за селянами, які працювали і кип'ятили воду для пиття, у котел з водою впали листочки і пофарбували воду. Допитливий імператор спробував відвар, - так була випита перша чашка чаю.
Європейці почули про чай, коли Португальський священник, який поширював католицизм по Китаю спробував чай і написав про його лікарські і смакові переваги.
Чайна історія Європи в цифрах:
1610р. - Голландці привезли зелений чай з Японії. Нідерландська компанія продавала чай, як екзотичний лікарський напій, але він був дуже дорогий і тільки аристократія могла дозволити собі купувати чай і чайні приналежності.
1650р. - Голландці привезли з собою різні види чаю і чайні традиції в Новий Амстердам, який пізніше став Нью Йорком.
1661р. - Розгортаються дискусії про вплив чаю на здоров'я. Нідерландський лікар хвалить чай за його лікарські властивості, в той час як французькі і німецькі лікарі називають властивості чаю шкідливими для здоров'я.
1664р. - Зароджується традиційне англійське чаювання. Поштовхом до цього послужило з'єднання принцеси Португалії, де до цього часу вже склалася звичка пити чай, Катаріни Брагансской і короля Англії Карла II. Чай стає таким популярним в Англії, що вживання алкоголю зменшується.
1669р. - Англійська Ост-Індська компанія монополізує Британський імпорт чаю після того як вона переконала Британський уряд заборонити нідерландський імпорт чаю.
1705р. - Щорічні поставки чаю в Англію досягають 800,000 фунтів (фунт - міра ваги = 453,59 г)
1765р. - Чай стає найпопулярнішим напоєм в Американських колоніях.
1767р. - Британський парламент встановлює держмито на чай і ряд інших товарів, які відправлялися в англійські колонії в Америці.
1770р. - Парламент скасовує мита на всі товари, крім чаю.
1773р. - Відбулося «Бостонське чаювання» - як акт протесту жителів Бостона проти високих мит на чай. Шістдесят жителів міста затопили в порту три судна Ост-Індської компанії. 227 тисяч кілограм кращого чаю послужило «заваркою» у великому чайнику бостонських вод. Такі чаювання продовжилися в Філадельфії, Нью Йорку, Мені, Північній Кароліні протягом 1774р.
1775р. - Британський уряд вживав чимало спроб припинити протести американців, але результатом стала американська революція.
1785р. - В Англію ввозиться 11 мільйонів фунтів чаю.
1876р. - Томас Ліптон відкриває свій перший магазин в Глазго.
1890р. - Томас Ліптон купує чайні плантації на Цейлоні, щоб продавати недорогий чай у своїй торговельній мережі продовольчих магазинів, яких вже налічується близько 300.
1908р. - Американський імпортер чаю Томас Саліван ненавмисно винаходить чайний пакетик, коли відправляє чай своїм клієнтам в маленьких шовкових мішечках, а вони помилково заварюють мішечки цілком.
1910р. - Суматра, Індонезія, а потім Кенія і деякі країни Африки стають виробниками і експортерами чаю.
2010р. - Британці випивають 165 мільйонів чашок чаю в день.
У більшості країн світу існують унікальні багатовікові чайні традиції. І «День чаю» є чудовою можливістю згадати про них. З Днем чаю!
