Грудень рік кінчає, зиму починає.
Його найбільше шанує сувора Баба-Зима: не лише доручила найвище місце на зимовому троні, а й вручила посох, ударами якого грудень може заморозити все, що йому заманеться. В день зимового Сонцестояння приходить Різдво молодого Божича-Сонця, і на це свято заявляються Баба-Зима, Дід Мороз, там же вони зустрічаються з Колядою. А в грудневу Новорічну ніч люди мають змогу подякувати Небу за блага минулого року та попросити щастя і нових благу році наступному.
До початку грудня земля ще не встигла повністю охолонути. Тому нерідко перший сніг змінюється відлигою, потім морозом. Спочатку сніг падає легесенький і пухнастий. Та полежавши кілька днів, він ущільнується, стає міцним і твердим.
Недаремно ж грудень – студень. На всю зиму землю остуджує, вона кам’яніє, а вода все глибше промерзає. Саме цього місяця засинають ставки і озера.
Хоч народне прислів’я і стверджує, що «сумний грудень у свято й будень», але саме останній місяць року налаштовує кожного з нас на оптимістичну хвилю, бо хоч зима і повертає на мороз, проте сонце вже йде на літо.
Грудень завершує календарний 2012 рік. На 22 число припадає зимове сонцестояння, за яким визначають астрономічний початок зими. Наші пращури пов’язували з ним «народження сонця», або ж «родини сонця». Саме в цей день наступає найдовша ніч. Але мине кілька днів – і світловий час почне прибавлятися.
А ще закінчується рік і попереду найочікуваніші новорічно-різдвяні свята. І кожного з нас тішать душу сподівання, що наступний рік буде кращим, щасливішим, яскравим і багатим на приємні моменти життя.
