Революція Гідності почалася ввечері 21 листопада з виходу кількох тисяч активістів на центральну площу Києва, а також і у Львові, в день відмови тодішнього уряду від курсу на євроінтеґрацію. В той час цю акцію ще не називали ані Революцією гідності, ані Євромайданом — узагалі, в ті листопадові дощові дні мало хто міг зважитися, щоби звертатися до протесту як до «майдану» чи «революції».
Свою думку щодо Євромайдану висловили відомі активні діячі України:
Директор Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко:
"Я абсолютно не згоден із тим, що Майдан мусив початися з «коктейлю Молотова». Було давним-давно абсолютно зрозуміло, що як тільки в Україні відбудеться якесь протистояння і дійде до збройного конфлікту, то це однозначно буде використано приводом для зовнішнього втручання в українську політику. Врешті-решт, так воно і сталося. Росія виправдовувала своє вторгнення саме тим, що в Україні відбувся «збройний переворот», що до влади прийшла «хунта» і тому подібне."
Віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович:
"Я є переконаним прихильником ненасильницького руху, але ненасильницький рух не є пасивністю. Розрізнімо ці речі! Згадайте, що робив Магатма Ганді в Індії. Ціла Індія оберталася: по всій країні були походи, бойкоти. А що натомість відбувалося впродовж усього Майдану? На сцену виходили три лідери опозиції, і щонеділі говорили: «Банду — геть!», і нічого не робили. Щоразу, коли я бачив їх у телевізорі, то міг передбачити гасла, котрі вони говоритимуть. Мене обурювало, що ненасильницький рух знецінюється. Це передусім вина опозиції, яка неправильно реалізувала ненасильницький спротив, створивши психологічну атмосферу, що спонукала людей до рішучих негайних дій."
Викладач журналістики і координатор прес-центру львівського «Євромайдану» Отар Довженко:
"Мені здається, що з часом ми зможемо якимсь чином впорядкувати ті події, осмислити їх і визнати, що ця частина Майдану була не необхідною. Нинішня проблема, зокрема і нинішнього радикалізму, в тому, що закони не працюють і тепер. Замість того, щоб приймати правосудні рішення і шукати злочинців, правоохоронні органи обслуговують політичні інтереси влади. Нічим іншим, крім змови, не можна пояснити те, чому влада виправдовує вбивць і дає їм втекти."
Ведуча львівського Майдану Софія Федина:
"Щодо того, що то була «дискотека»… А хто був готовим із першого дня сказати: «Пішли на штурм!», хто був готовий брати на себе відповідальність за кров, яку би тоді неминуче пролили, і за втрати, які неминуче би були, і за наслідки, котрі отримала би держава? З іншого боку, саме ця, як ви кажете «дискотека», а особливо у Львові в перші десять днів, — це була чистота, це була надія і мрія тисяч молодих людей. Вони живуть цією мрією, і багато хто реалізовує її й досі. Штурм, кров могли би зруйнувати це на корінні."
Про це розповів Збруч.
Рівняни теж поділились з нами своїми думками:
Анастасія:
"Євромайдан був потрібен. Звичайно, що не ціною життя стількох людей, але багато чого домоглися, показали хто ми є. Хотілося б більших змін, без війни, зміни влади, але кого ми не оберемо - все одно буде так само, бо всі борються "за крісло" лише для того аби хапнути собі в кишеню".
Тетяна:
"Насправді, ні до чого доброго ця революція не привела, люди якшо раніше хоч якось жили, то зараз просто не те що виживають, а на межі бідності. Зараз, напевно, Янукович показався би" кашою манною". Все було сплановано, народ обдурили, і зараз просто знущаються. Нормальна влада робить все для людей, а тут навіть по тим грошовим переказам,які відмінили, знають що більша частина людей по заробіткам в Росії і тільки завдяки цьому годують свої сім'ї, знають, що висилають гроші і на тобі, своєму ж народу перекривають повітря повністю. А стільки наших хлопців молодих загинуло, за що? Хоч один з синів Порошенка і його подібних пішли на ту війну?"
Андрій:
"Все дуже складно, і неоднозначно. Але я знаю одне, знаю людей які їхали з вірою змінити країну на краще, не сумніваюсь що там було багато людей з різними цілями. Але це дуже піднесло дух нації. Під час Євромайдану я перебував у Польщі і багато поляків підтримували Україну".
Володимир:
"І сам там був, і сам бачив. Задумувалось як благе діло, але завдяки вчасній реакції "жопозиції" все вдало перейшло з рук одних крадіїв до рук інших, які на маленьку частку інтелекту розумніші. І все почалося заново. А благородна нація досі кричить "Слава Україні" і піднімає наступну чарку. Не знаю за що піднімає... Напевно за упокой".
Події на Майдані сколихнули світ, докорінно змінили українську історію та світогляд мільйонів українців. Ми пережили страшну зиму з безліччю смертей та покалічених життів. Але, на жаль, і зараз ситуація в Україні геть не втішна – війна на сході України, анексія Криму та незлічена кількість жертв, а ми тим часом святкуємо третю річницю.
