Неподільна, суверенна, незалежна... Україна готується відзначити своє 25-ти ліття. За ці роки на долю нашої країни випало чимало подій: хороших, визначних, трагічних. Нині в історії нашої держави не найсвітліші сторінки, і все більше громадян сходяться на думці - зараз ми здобуваємо нашу Незалежність - справжню, виборену потом і кров"ю, під нашим жовто-блакитним стягом. З якими думками та переживаннями українці прожили ці чверть століття та чого очікують в майбутньому - дивіться далі.

Чверть незалежного століття відзначатиме Україна 24 серпня. У далекому 1991 році, в ту доленосну ніч, коли на табло Верховної ради з`явилося "Рішення прийнято" депутати емоцій не стримували та співали українських пісень.

Чи здогадувалися вони, що очікуватиме державу в наступні 25-ть років - не скаже ніхто, проте випробування почасти випадали, як із рогу "достатку". Тяжкі 90-ті, страйки, невиплати заробітної платні - та народ не втрачав надії і завжди сподівався на краще.

Помаранчева та революція Гідності показали, що українці єдині та готові до змін, до боротьби за краще життя. Та, як кажуть самі громадяни - влада не готова до змін. В першу чергу - у собі.

Вкотре Україна гортає трагічні сторінки історії - війна на Сході щодня забирає життя наших співвітчизників, котрі ціною власної крові наближають Україну до омріяної незалежності, в єдиній та неподільній державі.

Українці не опускають руки, не втрачають віри та знають - блакитно-жовте полотно майорітиме на фоні мирного... Незалежного неба.