Без сумніву, кожен з нас індивідуальність. У кожного життя розмальоване у різні полоси, як веселка, тільки відмінність в тому, що воно не питає, як хочеться нам, щоб було розмальоване.

Життя саме вибирає якими фарбами і подіями має бути насичене. Багато хто каже, що ми можемо жити і робити так, як ми цього бажаємо і те, що все залежить від нас - це брехня. Адже не ми одні творці своєї долі. Наполовину ми залежим від подій, які оточують нас. Так неодноразово на собі ми відчули випробування долі: спочатку біль проникала і пожирала нас, а пізніше ми дякували їй, що робить нас сильнішими. Кажуть мрії мають таку властивість – збуватися. Так, але нас цікавить час - не через кілька років, десятиліть, а саме в той момент коли ми цього бажаємо. Та чомусь так не відбувається.

Багато хто задавався питанням «чому?». У відповідь лунало лише мовчання. Віра помалу ламала дух людини. Можливо її рятувала любов, а можливо кохання, яке рано чи пізно нагороджує людину своєю присутністю. Звичайно чули про неї! Та чи всі ми закохувались? Хіба знаємо що це таке? Багато хто клянеться в коханні часто не усвідомлюючи що це. Навіщо розкидатися такими словами, коли не впевнений у цьому. Можливо проста захопленість, що часто буває, та це не факт. Чому і навіщо прив’язуємось до когось, коли знаємо, що не потрібно, буде боляче. Здоровий глузд зупиняє, але щось підштовхує. З часом переростає у щось таке, коли за відсутності тієї людини, її спілкування ти відчуваєш якусь нехватку. Коли її погляд пронизує тебе, а від дотику – мурашки. Хочеш бачити її, дарувати усмішку. Думаєш, закохався? Ти не поспішай, бо не все так просто. Дуже рідко це почуття взаємне. Комусь воно приносить розчарування, біль, нестерпну біль, і хіба та людина винна, що не може відповісти взаємністю?Хіба її можна засуджувати? Ні! Серцю не прикажеш. Доля - «штука» непередбачувана, може повернути так, і ти будеш вражений від того, що з тобою відбувається.

Ніколи, запам’ятай, ніколи не можна стверджувати того, що буває ти відмовляєшся від чогось, говориш, що не буде такого, я точно знаю! Та це не так. Ми змінюємося, якщо комусь судилось бути разом, так і буде. Нехай спочатку не складеться, нехай через роки, але буде так, як треба. І тоді за чашечкою гарячої кави у приємному колі ми будемо згадувати про це з усмішкою і закарбуємо назавжди у пам’яті ці моменти.

✍✍✍
Стаття учасниці проекту "Здобувай досвід разом із "Рівне 1" Світлани Великої.

Надсилай свої статті на електронну адресу office@rivne1.tv й очікуй повідомлення від модератора з посиланням на її публікацію на сайті rivne1.tv.

Автор статті, яка набере найбільшу кількість переглядів, матиме можливість стажування у ТРК «Рівне 1».

Не втрать свій шанс!

Деталі проекту