(*14 серпня за новим стилем в народі святкують свято Маковія,*) яке в церковному календарі називається днем семи мучеників Маковеїв. З цього дня розпочинається «Спасівка» - піст, який триває два тижні.

В цей день у церквах святять воду, квіти і мак.

Серед квітів у букеті обов’язково присутні великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик», або «маковейка». До нього кладуть чорнобривці, жоржини, айстри, гвоздики, барвінок, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): васильки, м'яту, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник.

pic

На житомирському Поліссі до маковійнового букета додають морквинку, невеликі качани кукурудзи, горох, квасолю, кріп.

На Черкащині колись вважали, що на Маковея треба обов'язково посвятити квіти, бо «від цього квітне господарство». Святити несли також вінок із квітів і колосків, посередині якого ставили свічечку.

На Поділлі святили цілий сніп городини та зілля, обв’язаний червоною стрічкою. З ним урочисто обходили все господарство, хату, городи, сподіваючись і на наступний рік отримати гарний врожай і примноження в господарстві.

Після освячення маковійчика кладуть за образами, і він зберігається там аж до весни, а деякими травами і маком користуються за необхідності, адже «освячене зело до всякої слабості здібне». Навесні мак розсівають по городу, а сухі квіти на Благовіщення дівчата вплітають до кіс – «щоб не випадало з голови волосся».

Сакральний статус маку в українців завжди був доволі високим. Ним обсипали корів і господу «від усього лихого».

На Черкащині маком обсипали «всяку новопримножену тварину», приказуючи: «Щоб було в господарстві стільки тварин, як у маківці зернин».

Цікаво, що навіть зараз дехто з міських жителів зберіг цю народну традицію ставлення до маку як до оберегу. Наприклад, посипають маком біля порогу квартири, де народилася дитина, щоб її не наврочила якась людина, що прийде провідати породіллю.

На Маковея святили також свіжовикачаний мед у стільниках, щедро пригощаючись ним.

pic

Обрядовою їжею в цей день були «шулики» - печені коржі, які ламають на дрібні шматочки і заливають медовою ситою та розтертим маком. Ця їжа дуже смачна, особливо її люблять діти. Готували також пироги, вареники, пампушки з маком, різноманітні медяники та маківники.

Свято Маковея називається в народі "Першого Спаса", медовим Спасом або Спасом на воді, Спасом водяним. Хворі пропасницею купалися в цей день у річці, бо вода на Маковея вважається цілющою.

Освячена цього дня вода цінується не менше стрітенської і вважається надзвичайно корисною від усіх хвороб. В цей день святили також колодязі та воду в річках.

pic

Народні прикмети на Медовий Спас.

Після Медового Спасу бджоли перестають носити мед;

На Медовий Спас заламуй стільники, бо сусідні бджоли заберуть увесь мед;

На Спаса купатися - незамолені гріхи простяться;

Перший Спас - усьому час;

Спасівка - ласунка, а Петрівка - голодування;

Від Першого Спаса і мужик накопичить запаси;

У Спаса всього в запасі: і дощ, і відро, і різна погода;

Який Маковій, таке й Успіння;

Пройшов Спас - пішло літо від нас;

З першого Спасу і роса хороша;

Перший Спас - на воді стоять, другий Спас - яблука їдять, третій Спас - на зелених горах полотна продають.

Джерело