У ніч з 3 на 4 серпня у зоні АТО помер від інсульту боєць Віктор Защик із позивним «Шульга».

«Герої не вмирають», та, на жаль, відлітають у захмарну вись їхні душі, а тіла – настає час – навіки сплітаються із сирою землицею.

Зупинилося неспокійне серце Віктора Васильовича Защика – бійця добровольчого батальйону Української Добровольчої Армії, сповістила керівник відокремленого підрозділу ГО «Правий сектор Хмельниччини» в місті Нетішині Наталія Матвійчук.

За її словами, Віктор Васильович – член команди «Правого сектору» від грудня 2014-го, пройшов необхідний вишкіл. На сході України постійно перебував на передовій: Піски, Широкіне, Авдіївка… Та тепер йому зосталося «пройти» єдиний шлях (через Нетішин, де мешкала сім’я) – до рідного Межиріча, що на Острожчині.

Найдорожча рідня померлого – Катерина Степанівна, дружина; двадцятирічний Олександр, котрий вирушив услід за батьком у зону АТО, та шістнадцятилітній Ілля.

У релігійне свято Іллі, 2 серпня 1967 року, народився Віктор Васильович. У цей же день, далеко від рідної домівки, перебуваючи на вістрі бойових дій, відзначив черговий день народження з побратимами. Хоча його так чекали вдома. Обіцяв, що прибуде, пригадує Наталія Матвійчук, яка досі чує слова: «Не хвилюйся, Наталко, я скоро приїду, виїдемо сім’ями на природу… Дуже полюбляв риболовлю… У житті ж був чудовим сім’янином, справжнім патріотом, пішов воювати добровольцем, бо у військкоматі відмовили через поважний вік… Як і належить, мав свій позивний – «Шульга», який отримав від одного зі своїх друзів. Прижилося… Надзвичайно товариський, простий, добрий… Руки мав золоті, володів багатьма робітничими професіями, а на сході України виконував місію водія… Нелегко говорити про людину в момент, коли її щойно не стало, яку доводилося проводжати, до котрої приїжджала на базу з усім необхідним, разом обідали і мріяли про майбутні мирні дні…».

У ніч з 3-го на 4-е серпня 2016 року серце бійця перестало пульсувати, не витримавши напруги та лиха, котре несе війна.

Поховають Віктора Васильовича Защика-«Шульгу», котрому рівно за рік мало сповнитися ювілейних 50 літ, у Межирічі, але спершу нетішинці теж матимуть можливість віддати належне пам’яті героя (про це додатково буде поінформовано).

Про це повідомляє Нетішинська міська рада.