1. Поясніть дитині причину розлучення.
Не обов'язково говорити, що один з батьків винний перед іншим. Тут важливо, щоб ви говорили з дитиною, вдвох із вашої колишньою половинкою, без взаємних звинувачень, в доброзичливому тоні. Дитина дуже тонко відчуває брехню та нещирість в словах.
2. Не "діліть" дитину.
Пам'ятайте, що всі "розбірки", конфлікти та звинувачення повинні проходити БЕЗ ДИТИНИ! Обговоріть (якщо можете відразу) з ким буде дитина, не діліть її, це ж ваше спільне дитинча, і йому ви потрібні обоє. Це сильний емоційний стрес і для дітей, і для вас.
3. Не обмежуйте час зустрічі.
Нехай один із пари також бере участь у вихованні дитини - забирає зі школи, курсів, робить домашнє завдання і т.д. Чим більше часу ви обоє будете проводити з дитиною, займатися з нею, тим краще для психічного стану дитини.
4. Будьте послідовні.
Намагайтеся обговорювати всі важливі для дитини речі і події разом. Дитина їде із класом - обговоріть наперед, не ставте до відома, коли дитина буде в дорозі. Також розробіть спільний вектор дій - один забороняє, інший не має права дозволити.
5. Не купляйте любов дитини. У обох батьків, особливо після розлучення, прокидається бажання придбати більше солодощів, іграшок, та й взагалі бути кращим ніж він/вона, аби позлити колишнього чоловіка або дружину, а також почути від дитини: «Я люблю тебе більше, ніж…». Це хибний шлях, котрий в кінцевому результаті "дарує" тільки негатив.
6. Будьте відповідальними.
Не обіцяйте того, чого не зможете виконати. Дитина вірить вам та чекає на вас. Краще змовчати, аніж травмувати почуття дитини.
7. Дитина - наше віддзеркалення Вони - це ми. Тому, правильні звички в першу чергу повинні йти від вас, змінюйте себе, не робіть того, що забороняєте дитині. З повагою ставтеся до колишніх - з віком ваш малюк зрозуміє ситуацію, проте поки - варто показати гідний приклад та уникнути дріб'язкових та непотрібних для малечі конфліктів.
