Ще з часів Радянського союзу до нас в спадок перейшли російськомовні лічилки. Що далеко ходити, навіть моя малеча про "цурика" лічить або ж під час гри у хованки "считае до пяти". Мене, як маму, це питання турбує, а нині готуючись до статті знайшла чудові україномовні лічилочки, котрі, вважаю, зможуть якісно замінити старі.

Бігли по снігу пухнастім
Гриць, Віталій, я, й дві Насті.
Ковзалися на Сулі
Біля нас три Василі.
Підійшли Роман й Павло.
Скільки нас усіх було?

Раз, два - дерева
три, чотири - вийшли звірі,
п'ять, шість - падолист,
сім, вісім - птахи в лісі,
дев'ять, десять - це сунички
підвели червоні личка.

Качка з річки йшла,
гурт качок вела:
це - качатко сиве,
це - як жовта слива,
це - брудненький квачик,
це - м'якенький м'ячик,
це - як вовни жменька,
це - кривеньке,
це - сніжок побіг...
Скільки ж їх усіх?

Сидить дід на кілку,
Курить люльку табаку,
А бабуля-лебедуха
Незлюбила того духа,
Раз, два, три - жмури!

- Попіл, попіл, попільниця,
- А де ж твоя зозулиця?
Попід небом літає,
Сивим оком киває.
Хоч кивай, не кивай,
З цього місця утікай!

Раз, два, три, чотири - Вийшли звірі,
П'ять, шість - пада лист,
Сім, вісім - птахи в лісі,
Дев'ять, десять - полуниці:
Хто знайде - тому й жмуритися.