Замість повсякденного одягу - військова форма. Замість робочих графіків та чергувань - екстренна медична допомога у режимі нон-стоп. Лікарі та медсестри з Рівного продовжують рятувати життя українських бійців на лінії фронту. Місяць тому повернувся з передової 34-річний реаніматолог Ігор Дейнека. Майже рік працював у 59-му військовому мобільному госпіталі. Оперував як військових, так і цивільне населення. Каже: місцевий люд до українських медиків ставиться скептично, але не без вдячності.
Ігор зізнається: було дуже страшно. ТАМ - лікарі працюють, чи не на межі своїх можливостей.
Про роботу до надзвичайно критичного виснаження розповідає і 39-річний батько трьох синів, лікар-анестезіолог Олег Рибак.
Олег досі чітко пам'ятає, як вперше потрапив у зону бойових дій.
Не злякалася служби і 29-річна Наталка Грицина. Лікар-терапевт місцевої поліклініки колись і уявити не могла, в яких умовах доведеться демонструвати свої медичні знання.
Наталя, як справжній боєць, запевняє, що ТАМ не так вже й страшно. Лячно стає, коли повертаєшся додому...
Кожен з цих рівненських лікарів став частиною боротьби України за свою незалежність. Про незвичайні історії кожного з них, а також про інших місцевих медиків, на рахунку яких незліченна кількість врятованих життів - дивіться вже наступного тижня у серії спецрепортажів "Військова медицина".
