Ще у грудні 2013 гору Верховний Суд України чітко визначив, що отримання закордонного паспорта громадянина України коштує 170 гривень — це державне мито, що є єдиним обов’язковим та легітимним платежем при оформленні цього документа.

Про це пише сайт vse.media

Всі інші платежі — за «послуги з оформлення та видачі паспорта», «за бланк» тощо є незаконними. Але з того часу практика стягнення додаткових коштів ніяк не змінилася — у підрозділах ДМС крім 170 грн. державного мита беруть додатково 87 грн. 15 коп. «за оформлення та видачу паспорта» та 304 грн. 32 коп. — за бланк з електронним чіпом або 238 грн. 32 коп. без нього. Це при оформленні документа протягом 20 робочих днів. У випадку виготовлення документа протягом 7 робочих днів сума держмита та вартості «послуги з оформлення» подвоюється.

Сьогодні очевидно, що держмито в 170 гривень вже не покриває всі витрати на виготовлення паспорта (бланк, персоналізація, логістика). Але замість того, щоб законодавчим шляхом підняти його розмір до економічно обґрунтованого рівня, уряд понад два роки свідомо не помічає проблему.

Але у «паспортному» законопроекті пропонується впорядкувати систему оплати паспортних послуг…

Уряд зробив певний крок уперед, але досі не запропонував прозору оплату паспортних послуг. Через різну заплутану термінологію (одночасно вжиті терміни «вартість адміністративної послуги», «розмір адміністративного збору», «гранична вартість») навіть юристу важко зрозуміти, скільки потрібно сплачувати за паспорти — і внутрішній, і закордонний. Дивною для цивілізованої держави нормою є припис, що «вартість бланків документів та їх персоналізації визначається відповідно до укладених із дотриманням вимог чинного законодавства договорів з державним підприємством, що здійснює виготовлення бланків та їх персоналізацію». Тобто, суб’єкт господарювання диктуватиме державі вартість адміністративної послуги для всіх громадян! Вочевидь має бути інакше — закон має визначити вартість паспорта як послуги для особи, і це має бути один платіж.

Держава буде або отримувати невеличкий прибуток, або ж дотуватиме виготовлення паспортів, якщо не зможе домовитися з виробником про прийнятну ціну на бланки. Звичайно, справедливу вартість бланків назвав би відкритий конкурс. Наразі ж маємо монополію, яка викликає багато запитань. Але загалом ситуація починає змінюватися, хай і дуже повільно, у правильному напрямі. ДМС нарешті починає хоч якось реагувати на критику та повертати свою діяльність у законне русло.