Людина захворює, або у неї відбувається загострення хронічної недуги не під час стресового періоду, а вже після його завершення.
Наука пов’язує розслаблення людини після стресу зі сплесками фізичного болю та іншими негараздами зі здоров’ям. Так було підраховано, що більшість панічних атак стаються з людьми у вихідні дні. А під час дослідження, проведеного в 2015-му році на Тайвані, вчені виявили, що під час вікендів до відділень невідкладної допомоги надходить більше пацієнтів із виразкою шлунку чи 12-персної кишки, ніж у будні.
У 2014-му році вчені з Медичного коледжу Альберта Ейнштейна в Нью-Йорку залучили до дослідження добровольців, які страждали на мігрені. Учасники мали протягом 3 місяців вести електронний щоденник, занотовуючи свої відчуття.
З’ясувалося, що рівень стресу піддослідних ніяк не впливав на частоту нападів мігрені. Зате послаблення рівня відчуття стресу було пов’язане з головним болем, що починався в наступні 6-18 годин.
Зі слів Шона, подібний «ефект розслаблення» можна побачити також у людей, хворих на астму, аутоімунні недуги, в тих, хто має хронічні проблеми з травленням або шкірою (псоріаз, екзему).
У період гострого стресу організм виробляє гормони, які поможуть йому протистояти небезпеці – глюкокортікоїди, катехоламіни та адреналін.
