Терниста дорога до Бога. У селі Красносілля, Гощанського району визрів новий церковний конфлікт. Тож селянам доводиться ходити до храму через імпровізований блокпост.

А все - через відмову настоятеля храму правити зрозумілою людям - українською мовою. Її священник за директивою з Москви вважає небогоугодною, а селян записав у рейдери-розкольники. Все тому, що сільська громада проти того, щоб і храм і землю, як це сталося у Птичі приватизовували. Місцеві побоюються повторення сценарію Птичі, коли приїжджі "паломники" і "семінаристи" кийками і газовими балончиками навертатимуть селян до канонічного православ'я московського патріархату.

Крізь терні до Бога. В Красносіллі Гощанського району церква на замку, а біля церкви - імпровізований сторожовий пост. А почалось все з того, що батюшка захотів приватизувати храм і землю під ним кажуть у сільській раді.

Тож позаяк мирська влада села від конфлікту відсторонилась громада вирішила ще й фінансове питання підняти. Мовляв розподіл церковної каси - таємниця за сімома печатями. І люди почали вимагати фінансового звіту. Якщо не для громади - так хоч на камеру.

І святий отець дотримався слова перед паствою. Приїхав.

Після незручних запитань батюшка записав допитливих селян в так звані "розкольники".

На час конфлікту, за посередництва влади мирської, як це було і в Птичі, церкву вирішили тимчасово закрити. Щоправда все цінне священник вирішив прихопити з собою. А це і ікони, і церковний реманент і сільска реліквія - трьохсотлітнє євангеліє. Селяни - викликали поліцію. А на водохреще записані в розкольники понад дві сотні красносільців вирішили помолитись неканонічною для батюшки українською мовою.

У московському патріархаті сподіваються на вирішення конфлікту в юридичній площині. Вочевидь мають в рукаві козиря підписаного кимось з районних, а може й обласних чиновників, який може врахувати найчесніший український суд. А відтак і прийняти іменем України рішення далеко не на користь більшості красносільців.